Гончарні круги, ткацькі і токарні верстати реставрує черкасець Володимир Стадник. Упродовж п’яти років чоловік збирав їх по селах області. Робив це, аби відновити народні ремесла і навчити цієї справи молодь.
"Щоб заправити станок, треба намотати 5 км ниток, щоб кожна нитка ішла в свою чергу ", - черкасець Володимир Стадник показує, як наші пращури вручну виготовляли тканину. Цьому верстату понад сто років, у кількох місцях деревину довелося оновити.
"Людей залишилося дуже мало, які займаються цією справою. Тому дуже важливо зберегти це і передати нашим нащадкам. Показати, як це все робиться".
Основою для нитки були волокна з вовни, коноплі чи льону.
"Цим вони займалися зимою, восени, коли у них був вільний час від роботи в полі і по господарству. На різних верстатах робили різні нитки, робили тоненькі і більш товщі - від потреби залежно: для мішків,для одягу".
Аби продемонструвати виготовлення мотузки, черкасець переходить до іншого верстату.
"Ми намотали нитку на станок, а тепер будемо скручувати її між собою в 4 товстіші нитки і це буде, доки той станок буде підтягуватися на потрібну довжину необхідну. Тепер скручуємо в іншому напрямку і отримуємо вірьовку".
Володимир Стадник додає: така мотузка може витримати до ста і більше кілограмів. Вчити цього ремесла чоловік планує молодь за сприяння Центру розвитку особистості. Його адміністраторка Наталія Хлівна розповідає: такі заняття можуть стати своєрідною терапією: "Робити своїми руками щось - це передати неможливо, це обов’язково потрібно спробувати. Відчуваєш саму нитку, якщо тільки відволікаєшся все іде, ламається, не виходить.
Організують майстер-класи на ткацьких і токарських верстатах після того, як набереться група охочих.
