Заснували благодійний фонд. Подружжя Ковалишин. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Заснували благодійний фонд. Подружжя Ковалишин. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Заснували благодійний фонд. Подружжя Ковалишин. СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ Суспільне Карпати

Прикарпатка Христина Сирова-Ковалишин - засновниця благодійного фонду "Хребет". З дитинства мріяла відкрити хореографічну студію. Вісім років займалася бально-спортивними танцями. Як раптом у 13 відчула перші симптоми м’язової дистрофії. Дівчині довелося не тільки залишити мрії про танці, але й навчитися пересуватися на візку.

Звичні для більшості блага подорожувати, проїхатися на ліфті чи просто перейти дорогу для Христини стали випробуванням. Проте нині у неї є надійна допомога – чоловік Олександр Ковалишин.

Дівчина згадує історію їхнього знайомства: "Брала інтерв’ю в музичного гурту, учасником якого на той момент був Сашко. Просто почали списуватися в одній із соцмереж".

Олександр Ковалишин додає: "Зрозумів, що з цією людиною дуже легко, дуже приємно. Все сталося дуже природно".

Чоловік каже, що на час знайомства Сашко знав передісторію того, що вона - на візку: "Можливо, не знав деталізовано. Ми на початках про це не говорили. Ми просто товаришували. "Товаришували" про все на світі".

Любов не бачить перешкод, а можливості! Подружжя Ковалишин із ФранківськаСуспільне Карпати

Любов не бачить перешкод, а можливості! Подружжя Ковалишин із Франківська

Зараз - сім років, відколи вони є надійною підтримка один для одного.

"Щасливе подружжя. У нас дитина є - до того всього додає енергії. Дає поспати, дає відпочити, попрацювати. Все, як має бути, - нічого не встигаєш", - ділиться Олександр.

Вони ставляться до труднощів як до пригод.

"Коли нас питають, чи є доступність у місті, то я кажу: "З моїм чоловіком немає проблем. А якщо самому, то, звичайно, - це і бордюри, і східці, і відсутність ліфтів і пандусів", - розказує Христина.

Олександр доповнює: "Я стараюся бути непублічним. Я позаду, підтримую жінку у всьому, що потрібно. Жінка – повноцінний спікер сім’ї. Прекрасно виконує свої обов’язки".

Подружжя пригадує, як їхали на конкурс краси для дівчат на візку. Вважають це "дуже крутою пригодою". Христина каже, що для Сашка це було своєрідне відкриття - він побачив молодих дівчат, які, попри проблеми, вели активне життя.

"Одна - дизайнерка, друга – активна спортсменка з різними нагородами в Європі. Люди, які всім своїм життям показують, що інвалідність – це не вирок. Вона може трапитися з кожним і варто насолоджуватися життям. Просто треба вирішити бути щасливими! І власне, все інше я намагалася підлаштувати в своєму житті. А те все – психологиня, письменниця, громадська діячка і т.д. – то вже просто така діяльність, яка дозволяє бути щасливою людиною не тільки на словах, але ще й насправді. Мотивувати інших", - розповідає Христина.

Жінка переконана, що неможливе – можливе: "Відколи я на візку, побувала у дев'яти країнах світу, випустила чотири книги, заснувала БФ "Хребет", щасливо вийшла заміж і народила здорового сина – це ж супер, це ж класно!".

Авторка: Ірина Каразуб

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди