Сполучені Штати та Філіппіни розпочинають масштабні військові навчання, які триватимуть з 22 квітня по 10 травня. Ці тренування вперше за 30 років вийдуть за межі територіальних вод Південно-Східної Азії, що загрожує подальшою напруженістю з Китаєм.
Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що спільні навчання пройдуть на кількох філіппінських локаціях поблизу спірної території Південнокитайського моря і Тайваню, попри попередження Китаю про те, що "напруженість може посилитися".
У навчаннях під назвою "Балікатан", що з філіппінської означає "пліч-о-пліч" братимуть участь понад 16 700 військовослужбовців.
У деяких навчаннях також візьмуть участь австралійські й французькі військовослужбовці.
Вперше з часу проведення навчань "Балікатан" у 1991 році, союзники вийдуть за межі 12 морських миль від базової лінії Філіппін біля західної провінції Палаван, яка виходить до Південнокитайського моря.
За словами старшого наукового співробітника Військово-морської науково-дослідної академії НВАК у відставці Цао Вейдуна, "ці навчання виходять за рамки самооборони", оскільки американські військові вперше розгорнули на Філіппінах ракетну систему, яка може досягти південних провінцій КНР. Водночас філіппінський військовий полковник Майкл Логіко стверджує, що ракетна система буде використана лише для логістичних навчань і не буде застосована, адже ці навчання не спрямовані проти Китаю.
"Намір націлитися на материкову частину Китаю є дуже чітким. Ми також можемо розгорнути відповідне озброєння і засоби оповіщення, щоб мати можливість відповісти", — зауважив Цао
Крім того, американські та філіппінські війська імітуватимуть потоплення "ворожого корабля" і захоплення трьох філіппінських островів, прагнучи посилити оперативну сумісність своїх збройних сил.
Згідно із заявою посольства США, у межах навчань "Балікатан" відбуватиметься "відстеження змодельованих повітряних загроз і націлювання на них декількох систем протиповітряної та протиракетної оборони", а також "інтеграція багатосторонніх повітряних і наземних платформ з метою підвищення обізнаності про ситуацію з морською безпекою".
Крім того, навчання включатимуть кіберзахист та інформаційну війну після того, як Філіппіни зіткнулися з нещодавніми хакерськими атаками.
Що відомо про присутність американських військових на Філіппінах
До 1992 року США мали на Філіппінах Військово-морські та Військово-повітряні бази (ВМС і ВПС). Чисельність особового складу була майже 6 тисяч солдатів. Влада Філіппін прийняла рішення їх закрити. Тоді Вашингтон залишився без однієї зі своїх найбільших баз ВМС на Тихому океані — в затоці Субік — Бей.
Американські військові інструктори наступного разу з'явилися там тільки в 2002 році — для навчання місцевих військовослужбовців методів боротьби з мусульманськими повстанськими загонами, пов'язаними з "Аль-Каїдою". Станом на 2012 рік контингент американських військ на Філіппінах становив 600 військових.
У квітні 2016 року Вашингтон уклав нову угоду з Філіппінами про розгортання своїх військових баз в Південнокитайському морі. Договір передбачав будування нових об'єктів, або встановлення їх на вже існуючих п'ятьох базах Філіппін. Потреба у цьому виникла через те, що Китай почав будувати у цьому регіоні військові і цивільні об'єкти. Але вже у вересні того ж року новообраний президент Філіппін Родріго Дутерте заявив, що американські військові мають покинути Філіппіни, "аби не наражати себе на небезпеку бути викраденими ісламістами". За його словами американські військовослужбовці "привертали увагу ісламістів із терористичного угрупування Абу Сайяф", які регулярно викрадали іноземців заради викупу. Філіппіни тоді розпочали активну операцію зі знищенню цього угрупування. У 2020 році Дутерте офіційно повідомив США про своє рішення скасувати двосторонню угоду в оборонній сфері. Президент Філіппін, який відкрито не схвалював військовий союз двох країн, прийняв таке рішення після скасування американським урядом візи для свого бізнес-партнера і сенатора Рональда-Марапона дела Рози. На президентських виборах 2022 року новим президентом Філліпін став Фердинанд Маркос молодший, також відомий як Бонгбонг Маркос.
Принцип "єдиного Китаю"
Китай розглядає Тайвань як власну провінцію, що "відкололася". Материкова влада має намір повернути її, в тому числі за допомогою сили. "Принципу єдиного Китаю" полягає в тому, що як Тайвань, так і материковий Китай є невід'ємними частинами єдиного "Китаю". Принцип єдиного Китаю у формі, закріпленій 1992 року, є наразі офіційною позицією уряду КНР.
Оскільки 1992 року Україна встановила дипломатичні стосунки з Китайською Народною Республікою (Китаєм), це виключає визнання Республіки Китай (Тайваню).
