Пресофіцерка ЗСУ розповіла, чому люди ідуть в армію та як оговтуються після війни

Пресофіцерка ЗСУ розповіла, чому люди ідуть в армію та як оговтуються після війни

Ексклюзивно
Пресофіцерка ЗСУ розповіла, чому люди ідуть в армію та як оговтуються після війни УНІАН

В армію люди йдуть через необхідність виправити несправедливість світу, звільнити свій дім від окупантів або не дозволити їм прийти до рідного міста. Як відбувається військових до мирного життя і чому суспільство має навчитися спілкуватися з захисниками, в ефірі Українського радіо розповіла старший офіцер пресцентру Оперативного командування “Північ” Олена Мокренчук.

“Це не була мотивація захищати територію”, – згадує Олена Мокренчук як починалася її робота у війську. Вона сама з Донбасу і коли почалася війна, стала волонтером.

“Я стикнулася з тим, що місцеві мешканці дуже потребували допомоги. Це був жах, коли підходять до тебе люди, з якими ти прожив 25 років і вони не знають, що робити. Я хотіла допомогти військовим нас врятувати й захистити місцеве населення. Бо територію тримають люди”, — згадує вона.

Про те, що доводиться вбивати

"Перелом стався після Іловайська, коли було зрозуміло, що ми мусимо стріляти. Перемогти можна різними способами. Не можна піддаватися на насилля", — розповідає Мокренчук.

Про перемогу

Олена розповідає, що кожен мав свою мотивацію йти воювати: “Часто журналісти, коли приїздять до військових, ставлять одне запитання: “Коли для вас закінчиться війна?”. Ті, що з Криму, Донбасу казали: для мене війна закінчиться, коли я повернусь додому. Люди з інших регіонів говорили про те, що не хочуть, щоб війна прийшла до них додому. Якщо брати в глобальному сенсі, це така необхідність виправити несправедливість цього світу. І, коли хтось страждає, людина не може залишатися в спокої”.

За її словами, люди, які зараз йдуть на війну, мають таку ж саму мотивацію - виправити несправедливість.

"Зараз немає такого емоційного підйому, на якому пішла хвиля 14-го 16-го років. Якщо говорити про дівчат, то тут у кожної своя мотивація. Якщо ти лідер, в армії легше бути собою, тому що на тебе не дивляться як на "дєвочку". Що стосується чоловіків, на жаль, у нашому цивільному житті немає можливості бути чоловіком, сенс в тому, що чоловік створений для того, щоб захищати й змінювати в цьому житті. На фронті він на своєму місці, він може виразити свою агресію у позитивному сенсі. А вдома, є така приказка: "в бою незаменим, в быту невыносим", — додає пресофіцерка.

Про реабілітацію

Олена Мокренчук вважає, що попри сьомий рік війни, у суспільства досі є нерозуміння того, що відбувається там.

“Знову я чую цю думку: ось як їм повернутися до звичайного життя, як їм реабілітуватися? Насправді там стріляють нечасто. Сенс не в тому. Там життя дуже сильно виражене, ти відчуваєш кожну мить. Якщо біле, то біле, чорне це чорне, якщо кольорове, то кольорове. Коли ти приходиш додому, потрапляєш у цю сірість, побут. Я зараз говорю не про саму війну, оцей момент, коли ти потрапляєш в буденне існування, і яскравість відчуттів втрачається", - каже жінка.

Вона згадує, що у 2017-му році під Авдіївкою, за три дні загинуло 11 людей, з них троє її друзів.

"Я приїжджаю до Києва, розказую ці історію знайомому, і він розповідає, що у нього захворіла собачка. Спочатку мені хотілось йому щось негарне сказати, а потім зрозуміла, що в його житті не було іншої трагедії, ніж хвороба собачки. Я не хочу, щоб думали, що я пропагую. На фронті дружба зовсім інакша. Всі справжні. Ти не можеш там сховатися, прикидатися, тому що перший обстріл показує, хто ти є. Можливо, зараз через політичні процеси з’явиться цей момент єдності. Як на Майдані ми відчували єдність. Її у цивільному житті не вистачає”, — зазначила Олена.

Енергію, яка є у ветеранів всередині, треба використовувати у мирних цілях, вважає військова: “І психологам треба вчити військових жити у цивільному середовищі. І суспільству треба вчити спілкуватися з військовими, які повернулися звідти. Дуже неприємно, коли військового сприймають, як бідного-нещасного, це людина, яка має унікальний досвід. Коли суспільство захоче взяти цей досвід і зрозуміє як його реалізувати з користю, тоді ми матимемо величезний прорив”.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди