Проблема Донбасу досі гостро стоїть в українському суспільстві. Попри умовні перемир’я та режими тиші, обстріли регулярно продовжуються. Детальніше про ситуацію з окупованими територіями в ефірі Українського радіо розповів Станіслав Асєєв – колишній полонений, експерт з питань окупованої частини Донбасу Українського інституту майбутнього.
Так, за словами Асєва, наразі складно робити висновки про ставлення місцевих жителів Донбасу до української армії, адже фактичних даних немає.
"У філософії є поняття "симулякр" – це копія, яка не має оригіналу. Мені видається, що коли ми говоримо про окуповану частину Донбасу, ми говоримо про щось, що не має відношення до реальності", - відзначив він.
Асєєв відзначив, що, наприклад, люди на окупованих територіях раніше завжди звинувачували Україну в обстрілах, навіть коли не було доказів цього.
"У 2017 році була ще дуже гаряча фаза, постійно використовувалася потужна артилерія. Я приїздив то до Донецька, то до Макіївки – на місця, де були майже повністю зруйновані будинки. Постійно, коли я розмовляв з місцевими, представляючись російським журналістом, бо я не міг казати, що я представляю українські видання, не було жодного випадку, коли б місцеві мешканці вважали, що це обстріл з боку так би мовити "своїх", так званої Донецької Народної Республіки. Вони завжди звинувачували у цьому Україну. Навіть тоді, коли для мене було очевидно, що обстріл відбувався точно не з позиції України. Але реальність – інформаційна, в першу чергу, – вже склалася така, що будь-який обстріл ті люди, з якими я спілкувався особисто, вважали, на превеликий жаль, що це збройні сили України", - розповів він.
Він наголосив, що психологічне сприйняття цих обстрілів дуже залежить від інтенсивності бойових дій. Дуже багато людей з місцевих пішли до того так званого ополчення у 2014-2015 роках, "і ви просто психологічно не можете сказати, що їм хтось віддав наказ обстрілювати ваш будинок, навіть якщо це відбувається".
Як показує опитування Центру Разумкова, з минулого літа збільшилася кількість людей, які хочуть відрізати захоплену територію. За півроку їх стало більше на 3-4%. Якщо так піде далі, то вже за кілька років частка українців, готових відмовитися від ОРДЛО, може скласти 25-35%.
"Я цими цифрами абсолютно не здивований. Мені зрозуміло, що в більшості людей немає взагалі розуміння, що там відбувається, – навіть в Україні, навіть за цими цифрами. Коли йдеться, що є люди з думкою "нехай забирають". Вони мають розуміти, що на цьому не закінчиться. У нас забрали Крим, у нас забрали частину Донбасу. Якщо ми скажемо, що ми відмовляємося від частини Донбасу, то постає питання, а що з Кримом. Можливо і від Криму відмовимося? А якщо віддамо Крим, то може у нас знову щось заберуть. Свою територію віддавати не можна", - наголосив Асєєв.
Він також відзначив, що ці люди не розуміють, що ті так звані республіки мислять себе у межах Донецької та Луганської областей. Вони вважають, що це тимчасово окупована Україною територія.
"Інше питання – що означає відокремитися? Можливо, ці люди мають на увазі замороження конфлікту. І якщо мова йде про це, то я виступаю за такий самий варіант. Для мене очевидно, що ми не зможемо повернути ті території найближчими роками, якщо не десятиліттями. Питання в тому, яку стратегію обрати на найближчий час", – зауважив колишній політв'язень.
Нещодавно очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель у розмові з главою МЗС РФ Сергеєм Лавровим заявив про бажання тримати відкритими канали комунікації з Росією, але наголосив на необхідності виконання Мінських угод. У відповідь Лавров заявив про ймовірність припинення спілкування Москви з лідерами ЄС, якщо там не розуміють необхідності взаємоповажного діалогу.
"Ми, на мій погляд, взагалі маємо вийти з адекватною оцінкою Мінських домовленостей. Вже зараз очевидно, в тому числі для президента, що деякі пункти тих домовленостей нас не влаштовують, наприклад, з кордоном. Спочатку потрібно, щоб ми отримали кордон, а потім – вибори. В Мінську прописано інакше. Ще одне питання: як забезпечити так, щоб взагалі не стріляли. Ми маємо представити свій варіант оновлених мінських домовленостей, які ми на 100% готові виконувати прямо зараз, і запропонувати їх нашим європейським партнерам та Російській Федерації. РФ, звичайно, відмовиться від цього. Тому вже після цього нам потрібно розуміти, як заморозити конфлікт з підтримкою західних партнерів. Перший чинник у замороженні конфлікту – це, безпосередньо, безпековий фактор. Поки в нас стріляють, ніякого замороженого конфлікту взагалі там бути не може", – зазначив колишній політв'язень.
Що відомо
- Голова української делегації у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях Леонід Кравчук розповів, що пошуки кандидатури на посаду його першого заступника тривають, і є люди, які пропонують свою допомогу. Сам Кравчук хоче, аби ця людина була з Донбасу та мала чіткий план роботи.
- 22 липня відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції, на якому учасники домовились про припинення вогню на Донбасі. Воно набрало чинності з 00.00 годин 27 липня 2020 року.
- У неділю, 6 вересня, незаконні збройні формування порушили домовленості досягнуті Тристоронньою контактною групою та здійснили прицільний обстріл українських позицій. Один український воїн отримав смертельне поранення.
- 6 вересня у Києві учасники розширеної наради керівництва української делегації в ТКГ обговорили обстріл бойовиками на Донбасі українських позицій, в результаті якого отримав поранення український військовий. Учасники наради назвали це "поодинокою провокацією".
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що загибель українських бійців через нещодавні обстріли обговорять на найближчій зустрічі у "нормандському форматі". За його словами, порушення перемир'я на Донбасі пов’язане з наближенням місцевих виборів в Україні.
