Влада США звинуватила Нігер у підготовці угоди про надання Ірану доступу до родовищ урану.
Про це повідомила газета The Wall Street Journal (WSJ) з посиланням на джерела.
За даними газети, це звинувачення могло стати причиною, через яку Нігер розірвав військову угоду зі США.
Співрозмовники WSJ зазначили, що в середині березня до Нігеру прибула делегація США, зокрема помічник держсекретаря з питань Африки Молл Фі та голова Африканського командування американських збройних сил Майкл Ленглі.
Під час візиту вони висловили стурбованість через співпрацю Нігеру та Ірану щодо видобування урану, пише газета.
За даними WSJ, у лютому переговори Ірану та Нігеру "глибоко просунулися". За словами одного із джерел, сторони підписали попередню угоду. Двоє інших співрозмовників зазначають, що угода не узгоджена остаточно.
Уряд Нігеру оголосив про негайний розрив угоди про військове співробітництво зі США 17 березня. Представник влади Амаду Абдраман заявив, що американська делегація не дотримувалася дипломатичного протоколу: не поінформувала про склад делегації, дату прибуття та порядок денний. За словами представника влади Нігеру, на переговорах йшлося про перехід влади до військової, військової співпраці між двома країнами та вибір партнерів у боротьбі з терористами.
Угода дозволяла американським військовим та цивільному персоналу Міністерства оборони перебувати на території країни. На півночі Нігеру діє американська база безпілотних літальних апаратів. На ній розташовані близько 1 тис. військових. На будівництво бази було спрямовано близько $100 млн.
Державний переворот у Нігері та захоплення влади
26 липня у Нігері група солдатів на національному телебаченні заявила, що вони усунули президента Нігеру Мохамеда Базума від влади. Військові стверджували, що "поклали край режиму, який привів до погіршення ситуації з безпекою та поганого управління". Військові закрили кордони та ввели комендантську годину, призупинили роботу всіх установ республіки та застерегли від будь-якого іноземного втручання.
В українському МЗС засудили державний переворот і наголосили на необхідності дотримання національного законодавства Нігеру та норм міжнародного права.
31 липня хунта звинуватила Францію та її союзників у намірі розпочати військову операцію, щоб звільнити відстороненого від влади президента країни Мохамеда Базума.
Сусіди Нігеру, Буркіна-Фасо та Малі, де керують військові, попередили світ, що будь-яке втручання у ситуацію з метою відновлення поваленого президента Мохамеда Базума буде вважатися "оголошенням війни" їхнім двом країнам. У спільній заяві уряди Буркіна-Фасо та Малі попередили, що "наслідки військового втручання в Нігер можуть дестабілізувати весь регіон".
Лідери країн Західної Африки поставили ультиматум збройним силам Нігеру, вимагаючи від них відновити конституційний порядок і повернути до влади захопленого президента Мохамеда Базума. Інакше вони застосують військову силу.
Натомість хунта у Нігері заявила, що вб'є президента Базума, якщо сусідні країни спробують втрутитися у ситуацію. Низка країн оголосили про евакуацію своїх громадян із Нігеру, серед яких: Франція, Італія, Іспанія, США та Німеччина.
