Гетьманська столиця із підземними ходами, фортеця для оборони від ворогів та резиденція правителів – усе це про Гадяч, невелике місто на Полтавщині. Знахідок того часу донині збереглося значно менше, ніж історичних фактів про місто, каже працівниця краєзнавчого музею Марія Рахмун.
"Квітучі клумби й церква серед міста. Це Гадяч, якому майже чотири сотні років. За часів козаччини він був гетьманською столицею. У музеї зберігають оригінальні люльки, натільні хрестики та зброю тих часів", − розповідає працівниця гадяцького краєзнавчого музею Марія Рахмун.

Козацькі бойові сокири
"Це козацькі бойові сокири, починаючи з 9 століття, 10, період черняхівської культури. Тобто це не знаряддя праці, а саме ті сокири, з якими козаки йшли в бій. Треба було ще вміти ними керувати, сидячи на коні, тримати в руках таку важезну зброю", − проводить екскурсію Марія Рахмун.

Богдан Хмельницький
Першим гетьманом, що побував у Гадячі, був Богдан Хмельницький. Приїздив тричі.
"Він отримав від царя Олексія ІІ Гадяч "на булаву", як тоді говорили, роздавали землі гетьманам рангові маєтності, землі і так далі".
Згодом неподалік Гадяча підписали договір між Гетьманщиною та Річчю Посполитою.
"Гадяцький трактат, чи Гадяцьку унію, чи Гадяцьку угоду – по-різному називають цей документ. Це була перша спроба євроінтеграції України. І, безумовно, це пов’язано з Іваном Виговським. Це був перший гетьман, який був страчений і поліг за активну боротьбу за українську незалежність".

Іван Брюховецький
А за наступного гетьмана – Івана Брюховецького – Гадяч 5 років був столицею Лівобережної України. На Замковій горі розташовувалась його резиденція.
"На жаль, з території те, що нам лишилося – величезний рів, насип".
А на місці, де зараз приміщення одного із навчальних закладів, колись була гетьманська зброярня. Підмурки будівлі збереглися із 17 століття.

Один з підземних ходів в Гадячі
"З підвалів цього приміщення вів один із підземних ходів Гадяча".
Такі ходи були по всьому місту й вели за його межі.
"350-400 років тому вони були прорубані. Гадяч було містом фортифікаційного типу, то необхідно було сполучати певні частини міста, коли відбувалася облога, або була неможливість сполучення надземного. Окремі з них є настільки широкими, що у них могли розминулися 2 вантажені підводи, тобто підземне гадяцьке "метро" у свій час працювало потужно", − продовжує екскурсію Марія Рахмун.
Частина із підземних ходів збережена й донині. А доба гетьманщини у Гадячі завершилась із приходом до влади Кирила Розумовського.

Єлизавета II та Кирило Розумовський
"Єлизавета подарувала Розумовському, останньому гетьману України, Гадяч. А він, не довго думаючи, 1802 року продав його до державної казни. Тобто з 1802 Гадяч – звичайнісіньке повітове містечко Полтавської губернії".
Нагадаємо, перші згадки про Гадяч трапляються у літописах 13 століття, але офіційною датою заснування міста вважають 1634 рік.