Будували, відкривали, досліджували: вчені з Полтавщини, які вплинули на розвиток науки

Будували, відкривали, досліджували: вчені з Полтавщини, які вплинули на розвиток науки

Будували, відкривали, досліджували: вчені з Полтавщини, які вплинули на розвиток науки Суспільне Полтава

На їхню честь названі кратери на Місяці та астероїди, а їхні наукові відкриття стали основою для підручників. Це вчені з Полтавщини, які у різний час вплинули на розвиток науки. Суспільне підготувало матеріал про життя і наукову діяльність наших земляків.

Олександр Дмитрович Засядько

Олександра Засядька вважають засновником і батьком сучасної української ракетної зброї. Він першим побудував ракетну пускову установку − прообраз сучасних реактивних систем залпового вогню, яка одночасно вражала шістьма ракетами. Створив кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій. А крім того, заснував Вище артилерійське училище і перший ракетний завод у Петербурзі, який згодом перевели у Миколаїв.

Олександр ЗасядькоСуспільне Полтава

Олександр Засядько

Олександр Дмитрович Засядько народився у селі Лютенька Гадяцького повіту 1779 року. Був нащадком старовинного козацького роду.

1789 року почав навчання в Артилерійському інженерному кадетському корпусі у Петербурзі. Саме тут Засядько навчається балістиці, фортифікації, виявляє інтерес до математики та фізики.

1812 року бере участь у війні, а у 36 років йде у відставку.

Засядько продає під Одесою маєток та обладнує на Полтавщині власну піротехнічну лабораторію з кузнею. Тут працює по двадцять годин на добу. Розробляє пускові установки залпового вогню, коли з однієї триноги майже одночасно або поодинці вистрілювали шість ракет. Установки були легкими і могли переноситися з однієї на іншу позицію.

У 1818 Олександр Дмитрович вирушив із Лютеньки до Санкт-Петербургу з верстаками і ракетами. Йому нарешті вдалося добитися дозволу на випробування ракет.

За 2 роки він очолив новостворене Вище Артилерійське училище, Петербурзький арсенал, піротехнічну лабораторію і Охтинський пороховий завод. У цей час він винайшов лафет із гарматою для оборони фортець, гарматний каліброметр, пристрій для пересування гармат й інших тягарів, пороховий млин, який запобігав раннім вибухам при виробництві пороху.

Помер винахідник 8 червня 1837 року у Харкові. На його честь назвали один із кратерів Місяця.

Михайло Васильович Остроградський

2001 року ЮНЕСКО внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу. Результати його наукових досліджень увійшли в підручники. Він був членом Туринської, Петербурзької, Римської, Американської та Французької Академій Наук. Є одним із кращих математиків 19 століття, чиї праці отримали світове визнання.

Михайло ОстроградськийСуспільне Полтава

Михайло Остроградський

Михайло Васильович Остроградський народився 24 вересня 1801 у селі Пашенівка Полтавської губернії. Початкову освіту здобув у Полтавській гімназії. Був слухачем Харківського університету, а згодом і студентом фізико-математичного факультету у закладі.

1820 Остроградський, як найкращий студент вишу, отримав ступінь кандидата наук. Проте частина харківської професури виступила проти такого рішення, отож Михайла позбавили звання. Юнак складав іспити 3 рази.

Коли йому запропонували скласти іспит вчетверте, він відмовився не тільки ще раз складати, а й від диплома університету з вимогою викреслити його ім'я зі списків колишніх студентів. Остроградський подався в Париж.

Свою роботу "Мемуари про поширення хвиль в циліндричному басейні" Михайло представив у листопаді 1826 у Паризькій Академії. А вже за рік залишив французьку столицю і почав наукову та педагогічну діяльність у Петербурзі.

Колеж де Франс у Латинському кварталі Парижаwikipedia.org

Колеж де Франс у Латинському кварталі Парижа

Остроградський − автор 40 праць із математичного аналізу, математичної фізики і теоретичної механіки. Вивів рівняння руху снаряда, вивчав опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. Розв'язав питання гідромеханіки про рівновагу сферичного шару рідини.

Помер Михайло Остроградський 1 січня 1862 року. Його іменем названий Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти та Кременчуцький національний університет.

Юрій Васильович Кондратюк

Юрій Кондратюк − один із перших вчених-винахідників, який працював у галузі ракетної техніки та створив теорію космічних польотів. "Трасою Кондратюка" подорожували на Місяць космічні кораблі "Аполлон".

Юрій КондратюкСуспільне Полтава

Юрій Кондратюк

Половину свого життя він прожив під чужим ім’ям. Його справжнє − Олександр Гнатович Шаргей – змінив через загрозу влади Радянського Союзу.

Народився Олександр Гнатович 21 червня 1897 року у Полтаві. Мати була викладачкою французької мови, а батько − "вічним студентом". Вихованням Олександра займалася бабуся та нерідний дід.

1916 року він закінчив Полтавську гімназію. Того ж року без іспитів вступив до Петроградського політехнічного інституту. Та провчився там лише 40 днів і був призваний до армії. Але коли до влади прийшли більшовики, Шаргей, маючи минуле царського офіцера, змінює документи та отримує нове ім’я − Юрій Васильович Кондратюк.

1927 він переїхав до Новосибірська для роботи у "Хлібопродукті". Саме тут Юрій Кондратюк побудував знаменитий елеватор "Мастодонт". Це − зерносховище на 10 000 тонн, споруджене без жодного цвяха. Його книга "Завоювання міжпланетних просторів" виходить 1929. В ній він описав "трасу равлика" або "трасу Кондратюка". За допомогою цих розрахунків американські астронавти космічних кораблів "Аполлон" подорожували до Місяця. Дослідник вперше обґрунтував доцільність вертикального злету ракет, гальмування у верхніх шарах атмосфери, створення проміжних баз під час польотів та використання сонячної енергії космічними апаратами.

"Завоювання міжпланетних просторів"Фото з відкритих джерел

"Завоювання міжпланетних просторів"

Точна дата смерті українського вченого-винахідника невідома. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти.

Іменем українського винахідника названо астероїд, а також кратер на зворотному боці Місяця. Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в американському Нью-Мексико.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди