В Україні тисячі китайських камер знімають все, що відбувається на вулицях, державних і приватних об’єктах. Інформація з них може потрапляти на китайські сервери. До того ж такі камери мають чимало вразливостей до хакерських атак.
Чому це може бути небезпечно в умовах війни з Росією, розповідають "Схеми".
Експеримент із камерами Hikvision та Dahua
Китайський технологічний гігант Hikvision виробляє приблизно 20% від всіх камер відеоспостереження у світі, Dahua – 10% від усіх виробів. Пристроями цих виробників масово користуються в усьому світі: в самому Китаї, Росії, США, країнах ЄС тощо. В Україні їх – сотні тисяч.
Згадки про закупівлі китайських камер та софту на українському ринку можна знайти щонайменше з 2006 року. Їх встановлюють як державні підприємства і приватні компанії, так і прості українці, встановлюючи відеоспостереження в себе вдома, щоб дистанційно стежити за безпекою власної оселі.
"Схеми" вирішили провести експеримент разом з фахівцями зі спеціалізованих організацій – "Лабораторії комп’ютерної криміналістики" та "Лабораторії цифрової безпеки". Для цього взяли китайські Hikvision та Dahua різного типу та періоду виробництва – 2015, 2019 та 2023 років. Це пов’язано із тим, що виробники постійно змінюють технічне "начиння". Моделі, вироблені кількома роками раніше, як показав експеримент, є більш вразливими. Тобто такими, що відправляють інформацію на сервери китайського виробника та легше можуть піддаватися хакерським атакам.
"Наші фахівці переконані, що при використанні такого сервісу доступ до камер при необхідності можуть з легкістю отримувати представники виробника. Також, враховуючи відносини Китаю і Росії зараз, це може нести певні безпекові ризики", — каже виконавчий директор "Лабораторії комп’ютерної криміналістики" Сергій Денисенко.
У тому, що виробник програмного забезпечення все ще зберігає можливість доступу до будь-якого пристрою, підключеного до мережі інтернет, і є головний ризик, кажуть в "Лабораторії комп’ютерної криміналістики".
Ключовий запобіжник – користуватися пристроями без інтернету, в ізольованій локальній мережі, але здебільшого це доступно приватному бізнесу чи державним структурам, а не побутовим користувачам.
Хакерські атаки
Окремо фахівці з кібербезпеки перевірили пристрої на вразливість перед хакерськими атаками. Спеціаліст з "Лабораторії комп’ютерної криміналістики" змоделював процес "зламу" однієї з камер Hikvision. У нього це зайняло близько 15 хвилин.
Так, кажуть фахівці, сталось 2 січня 2024 року, в день масованої російської атаки по українських містах.
Тоді в СБУ повідомили, що виявили камери у столиці, встановлені на приватних будинках, які транслювали роботу української ППО та локації критичної інфраструктури. Це камери зовнішнього спостереження, які, за даними силовиків, зламали російські спецслужби.
Як стало відомо "Схемам" від джерел в правоохоронних органах, одна з камер – це Hikvision 2016 року виробництва, яка працювала повністю на "рідному" китайському програмному забезпеченні. Пристрої спецслужба вилучила.
За час повномасштабного вторгнення, за даними СБУ, їм вдалось заблокувати понад 10 тисяч камер відеоспостереження, які російські спецслужби могли використовувати для шпигування.
Як на Заході поступово забороняють китайські камери
У 2021 році Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) – це регулятор у галузі телекомунікацій – визначила п’ять китайських компаній як таких, що загрожують національній безпеці США. Hikvision (повна назва Hangzhou Hikvision Digital Technology) та Dahua (повна назва Zhejiang Dahua Technology) – у цьому списку.
Двома роками раніше, у 2019-му, адміністрація тодішнього президента США Дональда Трампа внесла компанію Hikvision у санкційний список і згодом в країні заборонили встановлення продукції цієї компанії на державних об’єктах. До схожих обмежень пізніше також вдалися в інших країнах.
Одна з головних причин – це те, що влада Китаю, відповідно до їхнього законодавства, зобов'язала компанії надавати державі всю інформацію, яку вона вважає необхідною для контррозвідувальної діяльності.
Взаємодія Китаю й Росії
Через давню і тісну співпрацю Китаю та Росії існує ризик передачі до РФ інформації з китайських пристроїв, якими масово користуються як в Україні, так і в інших країнах. Про це також неодноразово писали закордонні ЗМІ.
До того ж Китай залишається найбільшим постачальником до Росії підсанкційної продукції, зокрема електроніки, яка надалі потрапляє у російську військову техніку, рації та ракети. За даними пекінської редакції Reuters, у 2023 році загальна сума імпорту-експорту між РФ та Китаєм склала рекордні 240 мільярдів доларів – це майже на чверть більше, ніж роком раніше.
У звіті американської розвідки за 2023 рік йдеться про те, що "Пекін застосовує різноманітні механізми економічної підтримки Росії, які пом'якшують як вплив західних санкцій.
Міжнародні спонсори війни
Hikvision та Dahua, як показав аналіз "Схем", активно наповнюють державний бюджет Росії податками, частина з яких йде з кошторису країни-агресора на фінансування війни проти України. Зокрема, згідно з російськими реєстрами, у 2022 році чистий прибуток офіційного представництва Hikvision в Росії, порівняно з попереднім роком, виріс у понад 15 разів. З цих грошей майже 400 мільйонів рублів – це сплачені податки.
Офіційне представництво Dahua в Росії у 2022 році сплатило понад 70 мільйонів рублів податків.
Саме через цю торгівлю та постачання продукції подвійного призначення українське Нацагентство з питань запобігання корупції у 2023 році внесло Hikvision та Dahua до переліку "міжнародних спонсорів війни".
Нині вже є декілька українських замовників, які розривають контракти і відмовляються від продукції Dahua та Hikvision – через статус "міжнародних спонсорів війни". Однією з перших стала – Золочівська сільська рада на Київщині, яка, зокрема, посилається на рекомендації Міністерства цифрової трансформації України щодо пристроїв Hikvision:
"Використання у комплексних системах відеоспостереження обладнання компанії Hikvision несе загрози критичних вразливостей та недоліків організації користування системами, оскільки таке обладнання має ряд технічних недоліків (проблеми із прошивкою ІР-камер, вразливості відеореєстраторів на предмет несанкціонованого доступу, критичні вразливості глобальних хмарних сервісів, тощо)", – йдеться у відповіді замовника на майданчику Prozorro.
Враховуючи ті кроки, до яких вдаються окремі державні структури в Україні, щоб або замінити китайські пристрої, або їх більше убезпечити – наприклад, створивши локальну закриту мережу, то для простого споживача, який має таку камеру у себе вдома, фахівці з кібербезпеки радять щонайменше змінити заводські налаштування безпеки, використовувати складні й додаткові паролі. І нагадують про те, що китайський виробник залишає за собою прямий доступ до інформації з пристроїв – як тільки камера підключається до інтернету. Що і показав експеримент, проведений "Схемами" разом з IT-спеціалістами.
