Переселенка Олена із Запоріжжя, яка наразі проживає у Вінниці, чекає сина з полону. Суспільному розповіла, її Андрій вже понад рік не виходить на зв'язок, у полон потрапив в Азовсталі у травні 2022 року.
На службу 30-річний чоловік пішов у 2015 році. Спочатку, розповіла мама Олена, він служив у морській піхоті і три роки служив в Одесі, виїздив у Маріуполь. Після закінчення контракту приїхав додому, побув місяць і вирішив продовжити службу. Тоді розпочав у службу у Національній Гвардії.
"Він намагався написати хоча б плюсик"
"Повномасштабне вторгнення син зустрів у Маріуполі. Я пам'ятаю перший день вторгнення, я зателефонувала йому, він нічого не розповідав, ми просто спілкувалися, казав за вибухи, за війну, але без деталей. Він максимально оберігав мене від усього, щоб я не хвилювалась. У Маріуполі не було зв'язку певний час, але він намагався написати хоча б плюсик, або дивишся чи був у мережі, чи ні — вже легше.
Потім був період, у березні, коли до двох тижнів зовсім не було зв'язку, не було в жодній мережі, це було дуже важко. Я дивилася на телефон, і благала, щоб син вижив. І коли з'являвся плюсик, чи смс, що все добре — це вже надавало сили.
"Просив не надсилати фото їжі"
"Ми спілкувались більше у вигляді смс, інколи міг подзвонити, але про ситуацію у них зовсім не розповідав. Про запаси їжі і води теж нічого не розповідав, але коли був Великдень він написав, щоб ми не надсилали жодних фото їжі. Тоді я зрозумів, що там великі проблеми з запасами. Коли вони вже були на Азовсталі, я ще перебувала у Запоріжжі, він навіть тоді хвилювався за мене — замовив мені місткість для води, туристичні горілки, сублімовані продукти. Я уявляю, яка у них була ситуація, а він хвилювався за мене, щоб я не пережила те, що переживає там він. Він дуже турботливий син, знаходячись у тому пеклі він переживав, щоб у мене все було гаразд.
"Дізналась, що його переведуть в Оленівку"
"Він мені написав, що домовляються про вихід, потім написав, що дізнався, що переведуть в Оленівку. Писав мені, що до Нового Року будуть там, так сподівався. Я ще запитувала його, чи є гарантії, безпека, на що він мені відповів, що найкраща безпека — їх командири. Я довго перебувала у Запоріжжі, тому що я чекала, що сина обміняють, і я зможу швидше звідти до нього поїхати. Це була моя надія, тому що тільки мені подзвонять, я зможу приїхати. Тому я виїхала у листопаді 2022 року вже до Вінниці".
"Я вже рік не маю жодної звістки"
"Я вже майже рік зовсім не маю звістки про нього. Я шукаю у групах, але немає жодної інформації. Бачила його лише в момент виходу з Азовсталі. Я знаю лише зовсім дрібну інформацію від звільнених. Звістка була 16 лютого 2023 року, звільнилась людина, яка була у тій колонії, той військовий мені розповів, що перебував разом із ним і все.
Дуже чекаю його повернення, в мене стоїть валізка, де ліки загальні, я накупила горішки, залила медом, більш народні засоби, ця валізка чекає, щоб вже поїхати зустрічати його".
Що відомо про захисників "Азовсталі"
20 травня, гарнізон, який утримував "Азовсталь" у захопленому РФ Маріуполі, отримав наказ — припинити оборону.
Міністерство оборони України заявило, що триматиме в секреті інформацію щодо перебігу перемовин про обмін українських бійців із заводу "Азовсталь", які опинились у російському полоні.
Президент Володимир Зеленський у червні 2022 року повідомив, що після боїв за Маріуполь у російському полоні опинились понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу "Азовсталь", їхнім визволенням займається Головне управління розвідки Міноборони.
