У Запоріжжі на Верхній Хортиці знайшли стародавній єврейський цвинтар, останнє поховання на якому датоване 1929 роком. Зараз він знаходиться в стадії реконструкції. Чи вплине археологічна знахідка на туристичну активність та яке вона має значення для єврейської громади та для Запорізької області в цілому розказали Віктор Філас, доцент кафедри дизайну Хортицької національної академії, доктор історичних наук та Анна Головко, керівник ГО "Ритон" в етері Суспільного.
За словами Віктора Філаса, про кладовище було давно відомо у колах краєзнавців. Дехто навіть намагався занести історичний об’єкт до Google мапи."Коли ми його знайшли, то тут стояло тільки дві надгробні плити. Зараз - 23 ", - розповідає історик. За його словами, в середині XIX століття тут, на відстані 100 верст від Верхньої Хортиці, були організовані єврейські землеробські колонії, які мали назву Юденплан. Вони існували під опікою менонітівМеноніти – представники протестантської церкви, які з'явилася в XVI столітті в ході Реформації. За походженням були голландцями – фризами. Назву свого релігійного об’єднання вони отримали завдяки лідеру духовенства – Менну Сіменсу..
Віктор Філас також розповідає, що біля знаменитого запорізького дуба, колись була синагога. Право на заснування такої споруди мала громада, в якій мешкало понад 80 родин. Тому саме тут і утворилася потужна єврейська громада. Існувало як мінімум два потужних підприємства. «147 євреїв працювали на цих підприємствах. Це було компактне проживання євреїв-ремісників», - додає Філас.
Одразу після Жовтневої революції підприємства націоналізували. Тож меноніти разом з євреями покидали район Верхньої Хортиці. Тих, хто не емігрував і не загинув, як фольксдойчеФольксдойче - загальна назва німецьких національних меншин у Європі напередодні та в роки Другої світової війни 1939-1945. 1936 року у Німеччині з метою встановлення централізованого нагляду за субсидуванням установ й організацій Фольксдойче у зарубіжних країнах створено Центральне бюро Фольксдойче. вивезли перед відступом німецьких військ на захід.
Головний рабин Запорізького регіону Нохум Ерентрой каже, що давно знав про місце знаходження стародавнього цвинтаря, але тільки зараз йому вдалося віднайти нащадків двох сімей які поховані там: "Вони живуть в Ізраїлі, але є вихідцями із Запоріжжя, з сімей тих же євреїв-колоністів", - говорить рабин.
Мова йде про дві родини - Шухман і Лимарчук, їх праправнуки Михайло і Юрій 9 років тому вперше побачили фотографії із зображенням покинутого кладовища, на якому поховані їхні родичі.
"Відверто кажучи, серце защемило. Ми встигли застати живим нашого діда, він сказав, що в Запоріжжі на цьому кладовищі похований його дід, який там жив. Похований Ісаак Шухман - це наш прапрадід, а також Шауль Лимарчук - прапрадід по маминій лінії. Сподіваємося, що після закінчення епідемії коронавируса у нас буде можливість приїхати до Запоріжжя. Це не лише пам'ять євреїв, яку слід зберегти, це і наша особиста пам'ять ", - про це Юрій і Михайло сказали у відеозверненні, яке журналістам Суспільного показав рабин.
Кладовище було занедбане та пограбоване, вандали розгромили могили і повалили надгробки. Однак зловмисники не знали про те, що люди були поховані за єврейськими традиціями, а отже – в простому одязі. Одежа в якій ховають небіжчика називається "тахріхін". Згідно єврейським традиціям, нічого зайвого в труну класти не можна – не прийнято. "Ті, хто викопував труни, думали, що знайдуть золото, але його там не було ", - сказав Нохум Ерентрой.
Нагадаємо, торік під час чергової археологічної розвідки в цьому ж районі - Верхня Хортиця, працівники національного заповідника "Хортиця" у руїнах побудованої 1935 року комори виявили надгробні плити, замуровані у фундамент.
Стосовно єврейського кладовища та невеликої кількості знайдених надгробків, рабин - Нохум Ерентрой припускає, що місцеві жителі могли їх використати в якості будматеріалу і навіть викладали ними дороги. Рабин звернувся до людей, в яких можливо є надгробки з даного кладовища, з проханням повідомити їх про це.
"Ми приїдемо і заберемо їх. Важливо відновити кладовище, зробити огорожу. У нас є можливість доглядати за ним. Якщо є минуле - є і майбутнє ", - додав рабин.
Протягом тижня, керівниця ГО «Ритон», магістерка історичного факультету ЗНУ Анна Головко разом з іншими активістами, займалася розкопками і підняттям важких надгробків. Згідно офіційних документів, територія кладовища є пасовищем Долинської сільської ради, тож аби розпочати роботи по відновленню та реставрації релігійного об’єкта, необхідно спершу отримати дозвіл від громади.
"Коли ми почали тут працювати, майже всі надгробні плити були повалені. Коли ми почали їх піднімати, знайшли 2 стели і плиту, яких не було видно. Зараз нам необхідна допомога техніки, щоб підняти кілька надгробків. Потім будемо зачищати написи, розшифровувати епітафії і створювати каталог ", - ділиться планами Анна.
За часів старого Олександрівська євреї становили третину населення, але це єдине єврейське кладовище, яке лишилося. Тож історики разом з єврейською громадою звернулися до Запорізької ОДА з проханням допомогти зробити необхідні документи і надати об'єкту офіційний статус історичної пам'ятки місцевого значення.
