Про значення гострого слова для суспільства; ставлення до колег-артистів, які йдуть у політику; акторські ролі та життя розповів в інтерв'ю Суспільному перед одним зі своїх виступів у Житомирі український актор, музикант, композитор Михайло Кукуюк.
Гостре слово для суспільства — чому сьогодні воно так відгукується?
Воно завжди відгукувалося. Якщо ми послухаємо наші прекрасні коломийки, якісь сороміцькі пісні, то ми зрозуміємо, що гостре слово притаманне тільки нашому народу. Сказане в невульгарний спосіб, коли гостре слівце йде не заради гострого слівця, а заради того, щоб підкреслити ту річ, яка нас цікавить. Ми завжди домовляємося з глядачем, а тим паче після "руського воєнного корабля" і криків з приводу того, що чекає на русню, і в які саме місця ми їх посилаємо. Це говорить про те, що у народу є вимога. Це не я кажу, про це кажуть наші шановні лікарі, що інколи треба казати погані слова, бо йде вивільнення поганої енергії.
Яким є ваше ставлення до колег артистів, які йдуть у політику?
Погане. Політика. Проституція. Прєдатєльський привід. Все, що на "П". Я вивів собі правило декількох "П". Не може нормальна людина цікавитися мертвим. Коли хочеш зіпсувати розмову, то треба говорити про три теми: секс, політика, релігія.
Я не хочу зіпсувати розмову, але я хочу почути вашу точку зору.
Чому? Давайте про це поговоримо, це буде наш заповіт нащадкам з приводу того, щоб вони завжди залишалися гарними людьми. Що потрібно зробити, щоб ніколи людина нікуди не відхилялася від правильного шляху, від правильного керунку? Не йдіть у політику — туди не треба. І Рональд Рейган був політиком. І президент наш був актором. А Рональд Рейган був і актором, і політиком. Але, якщо є змога, то краще туди не йти, не йдіть!
Політика змінює людей?
Псує політика точно. Все на "П", от я серйозно. Щось таке ось є в цьому. От ця літера, як надгробок, як якась плита могильна, от щось в ній є. Знаю людей, які абсолютно змінювалися, хоча були нормальні, веселі. А потім усі риси, які були раніше, у них набували іншого змісту, іншого сенсу. Можна і заматюкатися, можна і погане слово сказати, можна сказати якусь вульгарність, можна подивитися еротичний фільм, це зробити легко. Але якщо тільки туди запускається тема політики... Тим більше, що хлопці, які нас зараз рятують, абсолютно недотичні до цієї теми. Вони просто взяли зброю та й пішли. А от політики далі варять, вирішують, чубляться в Раді.
Щодо ролей. Які типажі вам є найближчими і чи бачитe ви в них себе справжнього?
В кожному бачу себе справжнього. Це професія така. Всі ми граємо в житті. Всі ми трохи актори. Не всіх життя, якби так, на цей п'ятачок, як казав мій тато, житомирянин Петро Кукуюк, спровадить, але всі ми граємо, всі ми — актори. Шекспір про це прекрасно колись висловився, що "весь світ — театр". Людей з чистим сприйняттям світу, з чистою реакцією на ближнього свого важко сприйняти. Ми всі трохи граємо, інколи всі одягаємо маски. Ми б тоді почубилися, повбивали б один одного, якби сприймали різко і напряму речі, які на нас впливають.
Як знаходите баланс між музикою і поетичною творчістю?
Досі не знайшов, немає ніякого балансу. Глядач завжди надихає. Іноді готуєш жарт, щось придумуєш, а стаються такі обставини… Або, навпаки, ти щось серйозне хотів, а глядач тебе завернув геть в якийсь гумористичний бік. Буває різне, але інколи потрібно, щоб люди замислились.
Повну версію інтерв’ю із Михайлом Кукуюком дивіться на YouTube Суспільного Житомир.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
