Колишній голова Верховної ради України, учасник "Канівської четвірки" Олександр Ткаченко помер на 85-му році життя. Він був головою парламенту у 1998−2000 роках.
Про це повідомляють Українські Новини з посиланням на багаторічного помічника політика Бориса Кириченка.
Прощання з Ткаченком відбудеться в суботу 6 січня в ритуальному залі в лікарні у Феофанії.
Олександр Ткаченко народився на Черкащині. У другій половині 1980-х років та на початку 1990-х працював на міністерських посадах в уряді УРСР, був заступником голови уряду. У Верховній раді працював з 1994 року. Був депутатом від Селянської партії, а з 2002 року — від Комуністичної партії.
Головою парламенту у 1998 році Ткаченка обрали з 18 разу. Тоді Рада 3 місяці не могла визначитися з очільником, і в українській політиці з'явився новий термін "спікеріада". Ткаченко був останнім спікером, який мав підтримку лівої більшості. Тоді керівник Селянської партії Ткаченко очолив парламент, а його заступниками стали комуніст Адам Мартинюк і соціал-демократ Віктор Медведчук.
Ткаченко був в опозиції до президента Леоніда Кучми. Саме він є автором фрази: "Я не перший, але й не другий". Так він відповів на запитання, хто в Україні головніше — президент чи голова парламенту.
У 1999 році Ткаченко став учасником так званої "канівської четвірки" — коаліції чотирьох кандидатів у президенти від опозиційних сил на противагу чинному президенту Леонідові Кучмі. Окрім Ткаченка, до неї входили Євген Марчук, Олександр Мороз та Володимир Олійник. Згодом Ткаченко зняв кандидатуру на користь комуніста Петра Симоненка, Олійник — на користь Марчука, який пішов на вибори самостійно, так само, як і самостійно балотувався Мороз.
Ткаченко, як і решта ексучасників "Канівської четвірки", не потрапив до другого туру виборів. Тоді чинний президент Леонід Кучма переміг на виборах комуніста Петра Симоненка.
Останні 10 років життя політик тяжко хворів та пересувався на інвалідному візку. Поховають Ткаченка на Байковому цвинтарі поряд з дружиною.
