В обласному центрі 13 грудня влаштували панахиду за Миколою Брюхом та Іваном Стадніченком. Вони захищали Україну від повномасштабного російського вторгнення.
Прощання розпочали у Свято-Успенському соборі ПЦУ близько 10:00. На панахиду прийшли рідні, побратими та друзі військових. Про це з місця прощання повідомила кореспондентка Суспільного.
Микола Брюх мав звання матрос. 39-річний воїн поліг 5 червня під час штурмових дій. Це сталося біля селища Урожайне Донецької області, розповів Суспільному речник обласного ТЦК та СП Роман Істомін.
"Я сусідка, і ми дружили з дитинства. Ходили в одну школу. Веселий, позитивний. Хотів ще жити. Спогади найсвітліші. Дитинство веселе. Все було добре", ― розповіла про Миколу Брюха його знайома Маргарита Мозирь.
Воїн проживав у селі Ковжиха Великорублівської громади, де його поховали. Як повідомили на офіційній Facebook-сторінці виконкому Великорублівської сільради, Микола Брюх був стрільцем-помічником гранатометника. Загинув під час виконання бойового завдання через російський артилерійський обстріл.
У Миколи Брюха залишилися батьки та сестра. Знайома воїна Марина Лещенко Суспільному розповіла:
"Ми ходили в одну школу. Мій чоловік ― його кращий друг, і в нас був старшим на весіллі. Ми приїжджали, ввечері виходили спілкуватися, прогулюватися. До війни часто спілкувалися. Він був відданий нашій країні, державі. Він не вагався, коли його призвали".
Також 13 грудня влаштували прощання із Іваном Стадніченком. У війську він мав звання старший солдат, повідомив Роман Істомін.
Як розповіла Суспільному сестра воїна Тетяна Головань, навесні 2023-го року Іван Стадніченко отримав поранення біля міста Бахмут на Донеччині, проходив реабілітацію. воїн помер від хвороби 11 грудня. Поховали військовослужбовця у селі Копили Терешківської громади, звідки він родом. У 36-річного Івана Стадніченка лишилися батьки, діти, дружина та сестра.
"Коли я говорила: "Ваня, я не можу так. Ти пішов туди, хлопці пішли, і я хочу туди". Але він говорив: "Таню, будь тут. Твоє місце тут". Він був величезним патріотом, як вся наша родина. Численні операції були. І остання операція ― відірвався тромб, і так він у лікарні і помер", ― розповіла Суспільному сестра воїна Тетяна Головань.
Родичка Івана Стадніченка Світлана Красножон Суспільному розповіла:
"Він пішов за покликом серця. Він сказав, щоб чекали, поки він сюди прийде. Він в АТО ще був. Якщо інші переховуються, то він пішов. Не чекав. І зараз не чекав повістки, нічого, пішов. Він дуже любив Україну, всіх нас любив, але не судилося… Вийшов з Бахмута, з Херсонщини, а тут численні операції дуже позначилися на його стані".
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
