З плакатами "Новою бруківкою перемогу не прокладеш" та "Коли на твою хату нападають — її не білять, а захищають" тернополяни кожних вихідних приходять до Тернопільської міської ради. Ініціаторка акцій — дружина зниклого безвісти військовослужбовця Ольга Тимошенко каже, провели 7 акцій.
"Ми вимагаємо від нашої влади чіткого звіту, щоб бачити, куди ідуть наші податки, щоб захисники бачили цю допомогу на своїх позиціях, а не тільки на сторінці влади. Коли податки наших захисників, які вони сплатили в бюджет, використовуватимуть на їхнє забезпечення — ми будемо задоволені на 100%. Наразі більш ніж 800 мільйонів гривень за понад півтора року міська влада заборгувала воїнам", — розповіла Ольга Тимошенко.
Суспільне дослідило, скільки грошей з власних бюджетів виділяли громади області на допомогу війську від початку повномасштабного вторгнення. Для цього надіслали інформаційні запити у всі 55 територіальних громад Тернопільщини. У них попросили вказати дані про загальні витрати бюджету та окремо різні статті видатків на військо. На відповідь дали громадам більше місяця.
48 з 55 громад надіслали відповіді щодо фінансування армії зі своїх бюджетів. 7 громад не відповіли на інформаційний запит, чим порушили закон "Про доступ до публічної інформації". Отримані дані кореспонденти Суспільного звірили з цифрами у відкритому офіційному держпорталі – Open Budget, та поросили проаналізувати експерта з фінансів, доцента кафедри фінансів імені Сергія Юрія ЗУНУ Богдана Малиняка.
"З початком воєнного стану значно зросла кількість військових. Територіальні громади області додатково отримали значний ресурс, його обсяг з початку воєнного стану до серпня 2023 року перевищив 2 мільярди гривень. Побачили, що половина громад – 28, отримали від початку війни додаткові доходи у вигляді військового ПДФО. Половину громад таких доходів не мають", — розповів Богдан Малиняк.
2 мільярди 118 млн гривень — таку додаткову кількість коштів отримали громади завдяки військовим. Скільки ж з них витратили на потреби війська? Згідно з даними, які надіслали громади — менше п’ятої частини, а саме — 380 мільйонів гривень. У цю суму входять: витрати на територіальну оборону, субвенція держбюджету на ЗСУ, придбання товарно-матеріальних цінностей, виплати військовослужбовцям, допомога на лікування та грошова допомога сім’ям військових.
"Є така громада, як Саранчуківська, вони отримали відносно невелику суму — 171 тисячу гривень, а для цілей оборони витратили 607 тисяч гривень. Це єдина громада, з отриманої вами інформації, яка витратила на цілі оборони більше, ніж отримала військового ПДФО", — каже Богдан Малиняк.
У Саранчуківській громаді проживає понад 6 тисяч людей. За словами голови громади Володимира Петровського, наступного року витрати на армію планують збільшити.
"Вважали, що можливо мало допомагаємо, і так я вважаю, що певно всі мають можливість більше допомагати фронтові. З чотирьох транспортних засобів, які є в нашій громаді, три ми віддали для потреб фронту. Це два автобуси і один мінівен. Ми відреагували на кожне звернення військових частин, військовослужбовців, які були до нас. Буквально сьогодні перекидаємо черговий транш для військової частини, яка зараз проходить відновлення після бойових дій".
Інші громади витрачали на цілі оборони менше грошей, ніж отримували від "військового ПДФО", — каже Богдан Малиняк.
Для прикладу Козівська громада отримала майже 10 мільйонів гривень "військового ПДФО", а у відкритих даних є інформація лише про 781 тисяч гривень, яку громада витратила на підтримку тероборони. Чортківська громада отримала 127 мільйонів гривень "військового ПДФО", а витрати на оборону склали — 8 мільйонів 225 тисяч гривень, це близько 6%.
У Кременецькій громаді "військове ПДФО" перевищує 101 мільйон гривень, а на підтримку ЗСУ, згідно з даними з Open Budget, виділили менше 5 мільйонів. Решта коштів, за словами заступника міського голови Кременця Олександра Маринюка, пішли на різні потреби громади:
"З цього "військового ПДФО" ми провели фінансування освітньої субвенції. У 2023 році вона була скорочена, був дефіцит освітньої субвенції. За ці кошти профінансували зарплату педагогів на 10 мільйонів гривень. Також придбали техніку, яку роками не купляли для громади. Це грейдер, трактор, що дуже потрібні для проведення хоча б поточних ремонтів доріг в сільській місцевості. В нас є 16 сільських рад, то ж на ремонт сільських доріг виділили близько 3 мільйонів гривень. Частково — на дороги, які роками не ремонтували — це ще близько 13 мільйонів".
Є 27 громад, які не отримували "військове ПДФО". Їхні загальні витрати на ЗСУ становлять 18,8 мільйона гривень.
"Це власні ресурси бюджетів громад, які вони отримали від своїх ПДФО. Місцеві податки та збори — частину вони витрачали на тероборону і підтримку ЗСУ. Купчинецька громада витратила 1 мільйон 192 тисячі гривень, в розрахунку на одного жителя це – 313 гривень. Микулинецька — 3,5 мільйона гривень, на одного жителя – це 209 гривень. Це громади, які за їхньою інформацією і за даними з відкритих джерел, витратили найбільше. Мельнице-Подільська громада — ми не зафіксували жодної гривні, яку б вони витратили для ЗСУ і тероборони. Коропецька, Колиндянська, Трибухівецька громади — у відкритих даних є інформація лише про 60 тисяч гривень, які вони витратили на тероборону. На одного жителя, це – 7 гривень. Це дані з відкритих джерел і ті дані з відповідей тих громад, які ці громади надали", — розповів Богдан Малиняк.
Закон не зобов'язує громади виділяти бюджетні гроші на армію. Проте запит від суспільства на збільшення таких видатків – є.
На щотижневих мітингах біля Тернопільської міської ради активісти закликають перевіряти ці дані в своїх громадах і вимагати збільшення витрати на армію.
