Через постійні обстріли та руйнування будинку Микола Рябчиков з дружиною Ольгою вимушені були покинути рідний Харків у перший тиждень повномасштабного вторгнення.
Чоловік працював в Українській інженерній академії, дружина — в Харківському ліцеї. У Луцьку родина нещодавно переїхала у нове житло, яке надали Миколі Рябчикові з дружиною у Луцькому національному технічному університеті.
Чоловікові запропонували роботу викладача на кафедрі технологій легкої промисловості, тому погодився переїхати на Волинь з дружиною.
"В першу ніч перед нашим будинком був артилерійський бій, російську атаку відбивали курсанти військових училищ з Харкова. Район "П'ятихатки", де ми жили, розташований найближче до Росії — за 30 кілометрів", — розповів Суспільному Микола Рябчиков.
Виїжджати з міста на власному автомобілі через постійні обстріли було небезпечно, тому родина покинула місто на евакуаційному потязі.
"Нам вдалося сісти на електричку до Тернополя, де місць у вагонах вже не було, тому сиділи в тамбурі, — каже Микола Рябчиков. — З речей у рюкзак ми поклали лише документи, комп’ютер і спальні мішки. І ці спальні мішки нас врятували від холоду", — пригадує Ольга.
"Ми виїжджали у темряві, під вибухи бомб на вокзалі, — ділиться спогадами дружина Миколи Рябчикова. — І це було дійсно страшно".
До життя у Луцьку родина з Харкова уже призвичаїлася, знайшла тут друзів. Але душа, каже жінка, все одно болить за рідним містом.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
