Поминальний чин за захисниками Олегом Личаком, Сергієм Баришем, Сергієм Вакуленком, Сергієм Іваненком та Ігорем Руденком влаштували 16-го листопада біля Свято-Успенського собору ПЦУ в Полтаві. Всі вони брали участь у бойових діях на сході України.
Про це Суспільному повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій.
38-річний старший солдат Олег Личак був нацгвардійцем. Він служив на посаді стрільця. Його знайома Ганна Мороз розповіла, що загинув боєць 8 листопада 2023-го року поблизу села Вербове Запорізької області. Сталося це внаслідок мінометного обстрілу.
"Дуже хороша була людина. Чемна, вихована. Чуйний. В будь-яку хвилину прибіжить на допомогу. Був хороший програміст, він займався комп’ютерами. З братом спілкувалася його, рідним, він сказав, що 8 числа (листопада 2023-го – ред.) він пропав безвісти. А потім подзвонили і сказали, що так, така біда сталася", — каже знайома загиблого Олега Личака Ганна Мороз.
Також прощалися з 39-річним командиром танкового взводу Сергієм Вакуленком та 47-річним стрільцем-санітаром Сергієм Баришем. Вони брали участь в бойових діях на сході України. Загинули вони 2022-го року внаслідок артилерійських та мінометних обстрілів. Про це повідомив начальник групи морально-психологічного забезпечення міського терцентру комплектування Сергій Шкурупій.
"Дуже гарна людина. Це жах, що цієї людини не стало. Це гарний товариш, робітник хороший. Я з ним пропрацював дуже багато років. Це дуже поважна людина, його знали всі, його любили", — говорить колега загиблого Сергія Вакуленка Ігор Гуков.
Усіх бійців поховали на Затуринському кладовищі.
Сергій Іваненко був командиром стрілецького відділення. Він разом з Ігорем Руденком виконували бойове завдання й утримували позиції підрозділу поблизу Авдіївки. Вони загинули 10 листопада 2023-го року, розповіла Ірина Ковтун.
"Мабуть, на четвертий чи п’ятий день війни він уже був в ТрО, і вже з ТрО перейшов до штурмових військ. Він професійно займався бігом. І нас затягував у цей спорт. Ми з ним бігали теж. Для нас він був взірцем. Ніколи не палив, майже ніколи не пив. Це було в нього головне хобі, професійне", — каже колега загиблого Сергія Іваненка Олексій Бондаренко.
Ігор Руденко був головним сержантом стрілецького взводу.
"На другий день (повномасштабного вторгнення – ред.) зібрався, пішов в тероборону полтавську. Він нас заспокоював, казав: «Тримайтесь, дівчата, все буде добре. Перемога буде наша». Він тричі поранений, а цього разу куля влучила йому в саме серце. Перше поранення було в нього три кулі навиліт і одна в серце. Але там стояв ніж і бронежилет. Вперше це йому життя врятувало. А 10 листопада куля пробила й бронежилет", — каже колега загиблого Сергія Вакуленка Ігор Гуков.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
