Підземні тунелі Тернополя — досі загадка для вчених. Дотепер не відомо, якою є карта підземних лабіринтів давнього міста. Щоб розкрити секрети підземель, дослідники показали Суспільному місця, де достеменно відомо про розташування підземних ходів.
Документальні свідчення
У 20 столітті тернополянка, краєзнавиця Стефанія Садовська написала унікальний рукопис у двох томах "Хроніка Тернополя". Це довоєнний рукопис, який ніколи не публікували. Він зберігається у єдиному екземплярі в Тернопільському краєзнавчому музеї. Дослідженням праці Садовської займається працівник Тернопільського краєзнавчого музею Олег Гаврилюк.
"Стефанія Садовська вважала, що Тернопіль виник на семи пагорбах, тобто проводила аналогію зі Стародавнім Римом. "А сім горбів над Серетом: замок, цвинтар, новий город, церква Різдва, костел Єзуїтів, Заруддя, двірець — відповідно стали німими свідками розвою Тернополя".
Про давні карти Тернополя розповів історик і директор Державного архіву області Федір Полянський. Він каже, провалля, які щоразу нагадують про себе на центральних вулицях міста, можуть бути пов’язані з підземеллями.
"Отак виглядав Тернопіль сто років тому. В минулому це місто мало оборонне значення. І споруди недалеко розміщені від замку. У випадку якоїсь загрози, військової загрози, місто могло повністю провести евакуацію в дуже короткий термін".
За однією з версій, підземелля Тернополя могли бути сполучені зі старою каналізацією міста за часів Австро-Угорщини.
"І що таке підземні ходи? Це могла бути підземна каналізація, яка будувалася ще в умовах Австро-Угорщини. Це була досить велика каналізація. Можна було повністю перейти, перенести якісь скрині, вийти, скажемо так, з особливо небезпечної зони", — розповів Федір Полянський.
За його словами, карта підземель у Тернопільському обласному архіві не збереглася.
"Я так розумію, що були інструкції для того, щоб знищити документи з грифом "Таємно". Була загроза їх захоплення, тому вони й не потрапили в сховище державного архіву".
Карта, яка позначала підземні переходи, насправді існувала, каже дослідник підземель, архітектор Борис Солонін.
"Цілком можливо, що вона, така карта, існує. І було б прекрасно її знайти".
"Доступ в ці підземелля був надзвичайно засекречений і, фактично, стороннім людям попасти туди було практично неможливо", — говорить завідувач сектором новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею Володимир Пукач.
"Підземні лабіринти Тернополя проходять між всіма цікавими об’єктами, які давали можливість комунікації між ними. Це були наперед передбачені стратегічні ходи, які в часи оборони, в часи загрози функціонували, як один з елементів оборонної структури міста. Прив’язуючись до цих об’єктів, можна якраз і збудувати мережу, умовно, тих підземних переходів. Це сам Замок, Надставна церква — один із оборонних об’єктів, перших в нас на північному заході. Це Катедра, Зелена церква, тобто Середня церква, церква на "Рогатці". До оборонних структур так само можна віднести Стару Синагогу, Єзуїтський костел. Очевидці це хто? В основному дітлахи повоєнних років, які потрапляли в ці підземелля тільки із цікавості. Те, що розказують очевидці, що це кілометри, уявляєте, кілометри підземних переходів", — розповів Борис Солонін.
Тернопільський замок
Одна з найдавніших споруд міста — замок. Науковець каже, будівля мала вхід до підземних лабіринтів.
Підземелля збереглися у всіх місцях Тернополя. Просто в якому стані? Це інше питання. Частина підземель зруйновані, провалені склепіння, підтоплені, фрагментально десь понищені. Переважно вони всі заблоковані".
Вивченням Тернопільського замку займається історик і працівник Тернопільського краєзнавчого музею Олег Гаврилюк. Він каже, споруда приховує багато таємниць, які до нашого часу зберігаються за метровими мурами. У підземеллях сучасного замку збереглися два каземати та невідомий коридор.
"Викладений він арочним типом, який застосовувати почали ще стародавні римляни і таким чином, відповідно, збудована арка, з каменю, який привозили з місцевих кар’єрів. Одночасно з будівництвом замку, для безпеки виходу залишків гарнізону, робили різноманітні підземелля. З тих часів зберігся невеликий тунель у центральній частині підземелля. Тут навіть є такі заглиблення півкруглі, що тут колись знаходилась гармата. Є люк, але він засипаний сміттям. І що цікаво, тут видно хотіли знати, що знаходиться безпосередньо під цією бетонною конструкцією і продовбали отвір. І от якщо ми посвітимо, то там знаходиться заглиблення якесь. Можливо, якраз тут і знаходився цей вихід до різноманітних лабіринтів, які вели з території цієї цитаделі. Є, відповідно, різноманітні підземні ходи і вони були розгалужені в різному напрямку".
Надставна церква
"У праці отця Петра Білінського "Місто Тернопіль і його околиці", стверджується, що підземний хід з’єднував церкву Воздвиження Чесного Хреста, або так звану Надставну, з Тернопільським замком", — розповів Суспільному завідувач сектору виставок Тернопільського обласного краєзнавчого музею Сергій Куницький.
Найдавніша християнська святиня Тернополя збудована у вигляді оборонної фортифікації — це Надставна Церква. Люди змушені були оборонятися від ворогів. І в той момент церква ставала не лише місцем молитви, а цитаделлю, місцем оборони, військовим об’єктом.
"Вікна є кутовими, як ви бачите. Застелювали старі, так як от зараз хори є, ставили гатівниці практично від оборони", — каже настоятель храму Воздвиження чесного Хреста Отець Дмитро Лисак.
Настоятель храму входу в підземелля не застав, але пригадує спогади старожилів про вхід до підземних лабіринтів.
"Розказували, що тут, ніби був вхід. Це у воєнний час переховувались. Але його засипали".
Церква Різдва Христового
Церква Різдва Христового — ще одна давня споруда Тернополя. Науковці та краєзнавці кажуть, під храмом можуть бути давні підземелля.
"Цей храм ніколи не закривався, ні при жодних владах. Ми думаємо, що можливо, під цією центральною частиною знаходиться крипта. Ми думаємо, що можливо, там якийсь вхід є у підземелля", — говорить Олег Гаврилюк.
Історія підземель Тернополя не вигадка, розповів дослідник підземель та архітекор Юрій Вербовецький.
"Стару архітектуру міста, на жаль, ми сьогодні маємо у великій мірі втраченою. А от якраз підземелля мають шанси більше розповісти нам про цю історію. Тому що вони на сьогоднішій день залишились в землі, залишились автентичними, залишились не зміненими, не переробленими".
За словами Юрія Вербовецького, кам'яна брама XVI століття, яка була в 'їздом у Тернопіль з боку Кам'янця-Подільського, збереглася і досі.
"Коли ми проаналізували якраз всі конструкції храму, то побачили, що там є три етапи, тобто там є три абсолютно окремі частини, які були збудовані в різні часи. По всій технології, всі елементи показують, що спочатку була вежа, а потім була прибудована до вежі церква. Ми побачили вежу, яка сама за себе говорить, що це в’їздова брама. Наші предки, при будівництві були раціональними".
Десятки поколінь тернополян щодня проходять над підземним містом. Ці тунелі не так давно рятували життя, в часи Другої світової війни, кажуть дослідники. Загадки підземних лабіринтів можуть вплинути на історію Тернополя, тому науковці продовжуть дослідження тернопільських підземель.
