68-річний житель села Залимана на Харківщині Василь Дорошенко готував коктейлі Молотова перед зустріччю з росіянами та погрожував їм, коли вони зайшли у село. Під контролем окупантів село під Балаклією пробуло місяць. І весь цей час, говорить Василь, він не знімав з будинку український прапор.
Вдома 68-річний Василь Дорошенко зберігає залишки коктейлю Молотова, яким він лякав окупантів, коли вони зайшли до його села.
"Це вже було у мене типу вогнемета. Запальничку запалюєш та в пику. Струмінь, згорить запросто, якщо попаде", — говорить Василь.
Чоловік живе у Залимані за 20 кілометрів від Балаклії. Росіяни окупували село у березні 2022 року.
"Сусід каже, що зараз росіяни заїдуть. Я зробив два коктейлі. Ще якусь булаву дерев'яну знайшов. А сусідка каже: "Ти що, з булавою танки пішов зупиняти?". Тільки повертаюсь, а вони показались", — згадує Василь.
Залиман зайняли частини, які складалися з росіян та бурятів — до села заїхали на танках та БТРах, розповідає пенсіонер.
"Бурят стоїть. Мале, у танковому шоломі, облізле. Кажу: "Чого ти сюди приліз у це село? Тут мирні люди". А він назад та каже: "Он командир", — пригадує свою першу зустріч з окупантами Василь.
За його словами, свої позиції росіяни розмістили на околиці села та біля його дому. У сусідньому будинку зробили штаб, а коло його паркану вирили окоп.
"Вони якісь ковдри, матраци кладуть на паркан сушити. А жінка прийде, палицею поскидає й попадають. Вони кажуть: "Ти що, мати, робиш?". А вона їм: "Йди звідси, це у вас так живуть, у нас — ні", — переповідає слова сусідки Василь.
З 2014 року на його будинку висить український прапор. Чоловік разом з дружиною купили матерію та зшили його вдома — під час окупації стяг не ховали.
"Це наша гордість українська. Це наш прапор. Ну як?", — говорить Василь.
У двір до нього росіяни не заходили, розповідає чоловік.
"Вони документи у всіх перевіряли, а мене боялися. Бо я сказав: "Бачиш пляшку? Буде, що з Кобзоном". І не заходили", — каже Василь.
В окупації Залиман пробув місяць — українські військові звільнили його у травні. Росіяни відступили, але почали обстрілювати село. Нині у будинку Василя пошкоджені вікна та побитий дах. Чоловік дістав уламки зі стін — він їх зберігає, щоб потім показувати онукам.
"Стрижені — стальні, розривні. Мідь та стальні стрижні", — показує уламки мешканець будинку.
Нині Василь разом з дружиною ремонтують свій пошкоджений дім за допомогою тих матеріалів, які привозять волонтери.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
