Командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу Борис Айзенберг 24 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. До повномасштабної війни він був архітектором, ландшафтним дизайнером та художником. Про те, чим жив, що цінив і як воював Борис Айзенберг, дізнавався кореспондент Суспільного.
"Борис — самородок і великий талант, він, перш за все, художник. Його предмети, які використовувались для малювання, ще з 90-х років. Вручну, самостійно зроблені", — розповів батько загиблого Борис Айзенберг.
На вході до розсадника декоративних рослин, яким Борис Айзенберг займався 19 років, розташоване невеличке приміщення, в якому нині пам’ятні речі загиблого 13 липня військового. Серед них, зокрема, і картини.
"Це – його роботи, які написані в різні часи й одна із самих останніх була написана в Бахмуті. Це кінець червня, місце, де вони робили фортифікаційні споруди", — поділився батько військового.
На території, якою займалась родина Айзенбергів, сотні видів декоративних рослин. Одне з перших дерев, яке висадив Борис — їстівний каштан, розповів батько військового:
"Майже одноліток нашого розсадника ось цей унікальний каштан, дуже цікавий, дуже красивий, дерево одне з найкрасивіших на нашій території – каштан кавказький. ... Це дерево висадили у червні 18 років тому, десь Борис з його дружиною Наталею купили його на ринку, привезли сюди й висадили. Воно просто бомбезно гарне".
За словами Бориса, серед рослин, які тримали в теплиці, знаковою стала "Вероніка" – її вже під час війни Борис Айзенберг випадково побачив на Донеччині.
"Два роки тому, в 2021 році, він облаштував велику клумбу в нас вдома, куди звозив рослини, яких немає в нас – там 12 сортів гортензії. Там з’явилось чотири сорти ось цієї рослини. Її називають "Вероніка". Тут є різні сорти, але коли він вже перейшов під Курдюмівку, там він почав присилати фото і виявилось, що на Донбасі в природних умовах росла ця "Вероніка", — розповів Борис Айзенберг.
Окрім ландшафтного дизайну та живопису, військовий Борис Айзенберг займався архітектурою, розповів його батько:
"Боря все життя, весь час був у польоті творчості й мрій. І от три роки тому він свою мрію, вочевидь давній задум на території розсадника, він вирішив реалізувати. Він почав будувати гостьовий будиночок під назвою "будинок моєї мрії". ... Як він збудований – як в італійському стилі, старої Італії, зовнішня частина виконана з черепашнику, який добувався в Одесі, різних форматів і розмірів черепашник, з включенням черепиці, цегли".
Тепер його родина та друзі добиваються визнання Бориса Айзенберга Героєм України посмертно.
"Бувши командиром роти, він відвів роту, але був важкопоранений боєць, він не пустив нікого під обстріл танків, витягнув цього бійця, наклав турнікет на ногу. ... Наш Борис при цьому отримав смертельне поранення, від багато чисельних осколкових поранень загинув на місці. За ініціативою волонтерів, його побратимів зареєстровано петицію про присвоєння звання Героя України посмертно".
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
