Президент Володимир Зеленський ветував мораторій на стягнення боргів, який передбачав заборону на примусове виселення боржників із заставлених квартир, і запропонував ухвалити його в новій редакції. Чи варто боржникам готуватися до виселення, в ефірі Українського радіо розповів професор Київської школи економіки Володимир Вахітов.
"З точки зору банків, виселення людей з квартир, за які заборгували, є нормальним заходом. Але проблема в тому, що якщо це (явище — ред.) стає масовим і всі боржники раптом позбудуться своїх квартир, то банки перестають бути просто банками, а стають компаніями, які мають керувати нерухомістю. Для них це є не профільним активом, тому вони намагатимуться ці квартири десь перепродавати. Оскільки це буде масовий викид квартир на ринку, він спричинить падіння цін на квартири й банки все одно не зможуть взяти всі гроші, які їм належать", — розповів Володимир Вахітов.
Він пояснив, що з 2007-2008 років банки заробляли гроші на доларових кредитах і почали порушували певні норми фінансової стабільності через те, що активно роздавали їх людям. Він додав, що НБУ "також не дивився на структуру боргів цих банків".
Експерт вважає, що ситуація з масовим виселенням боржників може спричинити соціальний вибух, оскільки люди, які у 2007-2008 роках брали кредити у валюті, "до кінця не розуміли, що вони роблять". Він наголосив, що оскільки банки не розкривали усіх ризиків кредитування, вони повинні взяти їх частину на себе, "а не намагатися повністю скинути їх на боржників".
Професор наголосив, що з економічної точки зору не буде краще, якщо банки отримають квартири боржників, а люди опиняться на вулиці.
"Тому зараз є сенс розподілити ці борги між боржниками й банками, а безнадійні борги, мабуть, краще списати або зменшити боргові навантаження. А державі є сенс частково допомогти як банкам, так і людям: не ставити мораторії, а запровадити регулювання про те, що частково такі борги можуть списуватися", — пояснив Вахітов.
Читайте також: "Зростання доходів без стимулювання економіки призведе до інфляції – експерт про підвищення мінімалки"
Чи можлива в Україні дешева іпотека
Також професор Київської школи економіки досить скептично висловився на рахунок обіцянки Володимира Зеленського запровадити дешеву іпотеку на житло. Він зазначив, що оскільки вартість іпотеки залежить від інфляційної ставки, а президент обіцяє з одного боку дешеву іпотеку, а з іншого боку, каже, що треба девальвувати гривню, невідомо, звідки на це будуть брати гроші.
"Ці дві речі не збігаються. Я не вірю в дешеву іпотеку: можна надрукувати гроші для неї на один рік, але після цього буде інфляція і дешева іпотека нічого не означатиме", — наголосив Вахітов.
Експерт додав, що до нової редакції закону щодо боргів за валютними кредитами необхідно було б внести норми забезпечення можливості реструктуризувати борги, а також можливість для банків часткового списання боргів. Він зауважив, що в новій редакції також необхідно чітко прописати часові інтервали, в яких діятиме захист боржників від банків.
Що відомо
- З 2014 року в Україні діє мораторій на відчуження житла у валютних боржників, якщо вони живуть у заставній квартирі та не мають іншого житла. Термін дії цього документа спливає 21 жовтня цього року.
- Наприкінці червня до парламенту було подано законопроєкт, який продовжував мораторій до кінця 2021 року, до появи особливого закону, в якому буде прописано процедуру реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті.
- 16 липня Верховна Рада підтримала цей закон і 23 липня передала його на підпис президентові України Володимиру Зеленському, проте він ветував закон.
