У Сумах помер волонтер Микола Єрис, що у 2022 році віддав на Збройні Сили власні заощадження – 35 тисяч доларів США. Розповів про це волонтер Громадського фонду "Суми" Дмитро Тіщенко.
Чоловік підтримував зв’язок із 87-річним пенсіонером впродовж року. Згадує: минулого серпня Микола Іванович сам прийшов до офісу фонду.
"Він приїхав і привіз велику пачку доларів. Це дуже сюрреалістична картина: 2022 рік, він приїздить, у нього якась частина коштів в пакеті, якась – в кишені. Ми не розуміємо як на це реагувати взагалі, водночас розуміємо, що людина прийняла рішення, будучи в віці 86 років, зробити отаку справу. Ми спілкувалися перші два місяці доволі активно, наполегливо хотіли йому чимось віддячити та допомогти, він дуже скромний був і не погоджувався ні на що", – розповів волонтер громадського фонду "Суми" Дмитро Тіщенко.
За кошти, що передав пенсіонер, Громадський фонд "Суми" закупив обладнання для військових 117 бригади: мульти- та квадрокоптер, антидронову пушку та інше. Один з бійців тоді сказав: "Оскільки зараз йде війна технологій, то необхідно мати й відповідну зброю. Тому завдяки певним людям маємо отаку технологічну зброю".
Від передачі грошей минув рік. Про те, що Микола Єрис помер, Дмитро Тіщенко дізнався 27 серпня від його родичів, що мешкають по сусідству.
"Вирішив поїхати й подарувати йому наш журнал і нагадати про те, що було минулого року і сусіди повідомили про те, що три тижні тому він помер", - розповів Дмитро Тіщенко.
Племінниця Миколи Єриса Наталя Щербак розповіла про пенсіонера: "Тяжко, звісно, він сам залишився. Ми його доглядали. Є онук в Полтаві і невістка, а так… Я – рідна племінниця. І племінник помер, ще й сорока днів не минуло. Ми з його жінкою ходили доглядати його. Хороший дядька був".
Подвір’я Миколи Єриса тепер зачинене, в будинку ж досі зберігається прапор з надписами військових, який подарували пенсіонеру бійці. Микола Єрис любив доглядати город та дачу, а ще — майже півстоліття працював на колишньому заводі Фрунзе.
"Він дарував нам книги про роботу на заводі, показував, де там його згадували, як частину колективу. Власне, це все його життя було. І дружина його теж працювала на заводі. Вона померла за якийсь час до повномасштабної війни, що, власне, його і спонукало під час війни здійснити оцей внесок", – розповів Дмитро Тіщенко.
Час для внеску, що зробив сумський пенсіонер, був дуже вдалим, а сам донат – поштовхом для подальшої волонтерської роботи, розказав Дмитро.
"Це одна з самих таких яскравих історій і не лише в контексті фінансових внесків. Але то був період умовної втоми людей від волонтерського руху, тому що це був сьомий місяць повномасштабної війни, люди почали виснажуватися, внески – падати, волонтери почали виснажуватися на предмет ресурсу. Це був серйозний фундамент для того, щоб робити все далі. Він не зробив це на початку повномасштабної війни – і добре, бо насправді якось так склалося, що саме в той момент, коли ресурси виснажувалися, всі починали переглядати свої стратегії фондів і волонтерських ініціатив взагалі, з’являється Микола Іванович і каже: "Я вам тут 35 тисяч доларів приберіг". "Переварювали" це, мабуть, місяць. Воно й досі не віриться, що є такі люди, які приймають сміливі, чесні рішення, будучи у поважному віці, при свідомості, отакі речі робляться", – вважає волонтер.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
