Житель Мелітополя Максим Іванов два місяці провів у катівнях окупантів. Чоловіка затримали, коли він розклеював патріотичні листівки торік перед Днем Незалежності. Вже 10 місяців він намагається відновити своє здоров’я.
Максим розповідає, в катівнях Мелітополя його били струмом, лупцювали та змушували вчити гімн Росії:
"Якесь з ребер було поламане. Я не міг ні лежати, ні стояти, ні сидіти. Вони дали мені перед цим гімн Росії. Сказали: “Вчи, якщо не вивчиш, будемо бити тебе і будемо бити хлопців”, які там сиділи".
Максим каже, свою проукраїнську позицію почав виказувати окупантам з перших днів війни. У травні разом зі своєю коханою почали розклеювати патріотичні листівки. Під час однієї з таких акцій протесту їх затримала окупаційна поліція:
"Вітання до Дня Незалежності України ми робили. Ми вийшли клеїти листівки і о дев’ятій ранку це побачив хтось, мабуть подзвонили і приїхали до нас. І нас забрали".
Максима та його дівчину розділили. Чоловік потрапив до поліцейського відділку. Каже, там його били та допитували. А після — відвели до гаража, де перебувало ще зо 20 затриманих:
"Зранку 23 серпня приїздить машина, називають моє прізвище. Я виходжу, мені мішок на голову, руки в хомути пластикові. І везли довго. Заплутували шлях, тому що мені потім сказали, де ми. Це під постом на Новомелітополі. Там вже було 4 хлопців".
29 серпня чоловіка перевезли до слідчого ізолятора Мелітополя. Максим каже, крім фізичних знущань, окупанти тиснули й морально:
"До ніг якісь клеми чіпляє і каже: "Кого знаєш з СБУ, з поліції, з АТО". Кажу: "Нікого не знаю, приводів не було". Каже: "Ну, дивись, зараз почнемо з меншого, закінчимо феєрверком". І дає заряд струмом".
Під час катувань Максим час від часу непритомнів. Після цього, згадує чоловік, окупанти не чіпали його майже місяць. А після — знову почали бити чи не щодня. 17-го жовтня полоненого змусили підписати відмову від російського громадянства, а вже наступного дня “депортували”:
"Я пішов. Дійшов до Кам’янського. Сіра зона, скажені артдуелі, а більше я йти не можу, тому що в мене мозолі на ногах. Я побачив АЗС напівзруйновану, зайшов туди. Було лячно. На ранок я пересилив себе, пішов. Піднявся на гору, доходячи до нашого блокпоста першого, я бачу український прапор".
Максим каже, у жовтні окупанти відпустили і його дівчину. Нині вони удвох у Запоріжжі. Втім, зізнається, і досі відчуває результати катувань:
"Синці, гематоми, нирки, погана фільтрація, набряклість. Я досі не можу оговтатись. Я не можу нормально функціонувати, працювати".
Максим каже, після одужання планує працевлаштуватися, а згодом — повернутися до звільненого Мелітополя.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
