Дмитро Кулеба: "Відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Росії"

Дмитро Кулеба: "Відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Росії"

Ексклюзивно
Дмитро Кулеба: "Відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Росії" Original

Як українська влада ставиться до протестів у Білорусі, чи справді окупований Крим потребує дніпровської води, коли очікувати відкриття кордонів з ЄС та якими мають бути відносини з Угорщиною. Про це в програмі "Сьогодні. Зранку" на Українському радіо розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Інтерв'ю Світлани Мялик.

Про Білорусь

Україна визначила свою позицію щодо подій у Білорусі. Ви закликали припинити насильство, закликали до діалогу, але як діяти далі? Якщо Лукашенко придушить протести, і міжнародні партнери запровадять санкції, чи можна буде ризикнути критично важливими відносинами з сусідом?

Ситуація дуже делікатна, Білорусь – це більше, ніж сусід, це – партнер, країна, з народом якої нас пов’язує дуже багато. І другий елемент: є дуже серйозні міркування зовнішньополітичного характеру, військового характеру. І ми маємо чітко тримати в голові відповіді на запитання: що станеться з Білоруссю, якщо влада цієї держави максимально ослабне і опиниться в глухому куті? Тому ми підходимо принципово, але зважено до оцінки подій у Білорусі.

Щодо візиту президента Зеленського у Білорусь. Нині це питання тимчасово зняте з порядку денного?

Поки ситуація в Білорусі не стабілізується, було б необачно оголошувати якісь візити або ініціативи.

Україна, Польща і Литва домовились про формат взаємодії – Люблінський трикутник. Складається враження, що він був оформлений саме під можливі події в Білорусі, тим паче, що Білорусь – це потенційна частина “чотирикутника”. Ви нещодавно запрошували очільника МЗС Білорусі Владіміра Макея на зустріч країн Люблінського трикутника. Як ви далі бачите цю співпрацю?

Під білоруські вибори ми Люблінський трикутник не формували. Це – ініціатива стратегічного характеру. Для мене дуже важливо, по-перше, що Україна в цьому випадку не приєднується до вже створеного іншими формату, а сама бере участь у ініціюванні та створенні нового формату. По-друге, на рівні історичної справедливості – це теж дуже важлива подія. Тому, що той, хто пам’ятає історію, знає, що Люблінська Унія була створена формально, як союз двох народів – Речі Посполитої та Великого Князівства Литовського. І весь час еволюції Люблінської Унії йшлося про надання статусу третього повноправного народу у складі Люблінської Унії – це Русь, тобто, Україна. Але ця історія так і не була реалізована, були війни. Пройшло декілька століть і ми реалізуємо цю ідею, створюємо формат взаємодії трьох рівноправних народів – українців, литовців та поляків.

Як ви вважаєте, загострення в Білорусі – в інтересах країни-агресора Росії чи ні?

В інтересах Росії є ослаблення країн щодо яких вона має активну зовнішню політику і в якій вона хоче зміцнювати свої позиції. Ми розуміємо, що ослаблена, відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Російської Федерації. І це той фактор, який потрібно постійно враховувати. Саме тому ми щиро кажемо і щиро будуємо свою політику, виходячи з того, що на виході з цієї кризи нам потрібна суверенна, незалежна Білорусь, з якою ми будемо продовжувати будувати рівноправні стосунки.

Якщо станеться так, що Росія введе війська до Білорусі, то ми, фактично опиняємося в оточенні. Що буде далі?

Безумовно, якщо ситуація зміниться таким чином, що російські війська опиняться в Білорусі, я не хочу про це навіть думати і хочу дуже чітко про це заявити. Але ми маємо враховувати всі сценарії, тому що ніхто не міг навіть уявити у 2014-му році, що почнеться незаконна окупація Криму або почнеться війна на Донбасі, тож якщо цей кордон, прямий кордон зіткнення з російськими збройними силами збільшиться, безумовно, це кардинально змінить безпекову ситуацію в Україні. І погіршить її, будемо відверті. Саме тому я ще раз наголошую: нам потрібна незалежна, сильна Білорусь як суверенна країна, яка повністю контролює ситуацію вздовж свого кордону.

Дмитро Кулеба: "Відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Росії"Уніан

18 серпня має відбутися засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, воно буде в режимі відеоконференції через пандемію. Якщо далі ситуація з коронавірусом полегшиться і знову буде збиратися ТКГ в Мінську, чи варто міняти “майданчик” для таких засідань, зважаючи на події в Білорусі?

Усе-таки будемо сподіватися, що ситуація в Білорусі стабілізується і робота продовжиться. Але, головне навіть не місце, де це відбувається, головне – учасники, насамперед, Росія, Україна і ОБСЄ. І головне – це зміст домовленостей, які або досягаються, або не досягаються. Утім, буду відвертим, я думаю, що коронавірус ще триватиме і тому об'єктивних фізичних можливостей зустрітися в Мінську найближчим часом не буде, і тому ТКГ засідатиме в режимі онлайн.

Про Крим

Що робиться для деокупації Криму і наскільки у нас вже визначена стратегія для цього? Ведуться розмови про те, що варто об'єднати питання Донбасу й Криму і разом обговорювати це з Росією, міжнародними партнерами

Якщо ми хочемо ускладнити питання і деокупації Криму, і деокупації Донбасу, то тоді це треба об'єднувати. А, якщо ми хочемо рухатися за обома напрямами, тоді ми повинні по кожному треку рухатися окремо. У мене викликає жаль тільки той факт, що у 2014-му році для кримського питання не було створено формату, подібного до нормандського. І нам зараз доводиться це надолужувати. Це набагато складніше робити, я вам чесно скажу. Але, ми якраз працюємо над створення цього формату. І от ми з вами розмовляємо, а в мене на столі лежить лист МЗС на президента України, в якому ми пропонуємо президенту розглянути якраз формат міжнародної платформи щодо Криму, який ми розробили в Міністерстві закордонних справ.

Що стосується самої стратегії деокупації, то це ще більш комплексне питання, тому що МЗС відповідає за міжнародний блок, але деокупація – це дуже складний процес, який безпосередньо пов’язаний і з внутрішньою політикою. І тут ми взаємодіємо з моїм колегою віцепрем'єром міністром з реінтеграції Олексієм Резніковим, і з представництвом президента в Автономній Республіці Крим, і з іншими міністерствами для того , щоб звести всі ідеї, всі моделі в єдине ціле. І я вважаю, що це питання варте рішення РНБО. Тому ми плануємо передати цей "єдиний пакет" в РНБО для остаточного узгодження і розгляду.

Дмитро Кулеба: "Відторгнена Заходом Білорусь виявиться "легкою здобиччю" для Росії"Уніан

"Ми працюємо над створенням для деокупації Криму платформи, подібної до Нормандського формату". Дмитро Кулеба, Київ, 2020 рік

За яких умов Україна може відновити постачання води до Криму? Нещодавно була заява прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, перед тим була заява президента Зеленського, що це станеться за умови повної деокупації. Але, якщо там буде гуманітарна катастрофа, чи можемо ми якимось чином постачати воду саме українцям, які там проживають, не постачаючи її російській армії?

Гуманітарної кризи з водою в Криму немає. Тезу про гуманітарну кризу придумала російська пропаганда для того, щоб переконувати світ, що треба подати в Крим воду. Є криза з постачання води на військові бази і для важкої промисловості, розташованої в Криму.

Люди, які проживають в Криму, мають доступ до води. І тому повторення наративу про гуманітарну кризу – це якраз підсилення такого російського сигналу. Безумовно, якщо почнуть страждати люди, потрібно буде думати як ми можемо їм допомогти. Але, я хочу наголосити дуже чітко, що, відповідно до міжнародного права, повну відповідальність за ситуацію на окупованій території несе держава-окупант. Крапка. І тому ми абсолютно впевнено і спокійно говоримо про те, що відновлення постачання води в Крим можливе лише у контексті деокупації півострова.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернувся до уряду з проханням відновити роботу пунктів пропуску. Для чого їх закрили і, виходить, таким чином ускладнили життя людям і знову дали Росії черговий привід говорити про порушення прав кримчан?

Життя людям ускладнила Росія у 2014-му році спробою незаконної анексії Криму, це по-перше. По-друге, навіть, якщо ми з вами перетворимося на янголів, сидітимемо і сипатимемо людям на голову манну небесну, Росія все одно заявлятиме про порушення прав людей, тому що манна падає їм на голову, а не в руки. І до цього треба спокійно ставитися. По-третє, рішення про закриття КПВВ було дуже складним, я був присутнім під час його обговорення. Наскільки я розумію мотиви колег, які ініціювали це рішення, то вони керувалися виключно міркуваннями захисту здоров’я громадян. Тому що сталося ось що: за нашою інформацією, в Криму різко підскочили показники захворюваності на коронавірус. А паралельно ми бачимо як туристичний сезон входить у пікову фазу і буквально щодня зростала кількість громадян, які рухалися з материкової території України в Крим з метою відпочинку. Ці люди, в буквальному сенсі, прямували в "коронавірусне пекло" і максимально створювали для себе ризики захворювань.

Про коронавірус

Скільки ще кордони ЄС будуть закритими для українців через пандемію?

Стільки, скільки пандемія вируватиме в Україні, і наші показники будуть вищими за середні показники в ЄС. Моя колега, віцепрем’єрка з європейської інтеграції Ольга Стефанішина, я і міністр охорони здоров’я Максим Степанов постійно комунікуємо з колегами з ЄС з приводу подорожей і з приводу взаємодії в умовах пандемії. Але, в ЄС є набір критеріїв: відповідаєш критеріям – в’їжджаєш, не відповідаєш – не в’їжджаєш. При чому, я маю наголосити про один важливий елемент: ці критерії діють для країн шенгенської зони. Є країни ЄС, які ще не входять у шенгенську зону, там простіше домовлятися.

Але політика Євросоюзу щодо безвізу залишається без змін, ніякої загрози немає. Питання лише в тому, які цифри захворюваності є в Україні. І, на жаль, ці цифри є невтішні і вони не дозволяють нам відкрити повністю Європейський Союз для українців.

Щодо перспектив нашого членства в Європейському Союзі. Ситуація з пандемією якось загальмувала цей рух?

Ситуація з пандемією взагалі загальмувала Європейський Союз і змушує його переорієнтовувати величезні ресурси на боротьбу з коронавірусом, на пошук вакцини, тому всі процеси уповільнилися.

Для України це набагато гірше?

Це така ситуація, коли для всіх гірше: починаючи від маленького підприємця, який тримає пару кіосків, закінчуючи мега корпораціями, державами та міждержавними об’єднаннями. Політичні пріоритети ЄС щодо України залишаються незмінними, вони нас підтримують, ми з ними працюємо, але коронавірус загальмував все.

За яких умов Угорщина може відмовитися від своїх претензій щодо реформи в освіті, в мові, щодо адміністративного нашого устрою. Що для нас важливіше: наша мова чи просування у напрямку НАТО?

Для нас важливі і мова, і НАТО і ще купа всього, і економічний розвиток Закарпаття, і зміцнення двосторонніх відносин з Угорщиною та іншими сусідами. Все це важливо. Тому ми не хочемо досягати результату за рахунок чогось. Ми хочемо досягати результату завдяки знаходженню балансу, який задовольнить і Україну, і Угорщину. Є дуже багато провокацій, “вкидів”, дезінформації, які намагаються зруйнувати цей процес. Причому, з обох боків. І в Україні є сили, які намагаються завадити цьому, і в Угорщині є такі сили. Вони намагаються заштовхати історію в радикалізацію, але ми продовжуємо поступово рухатися вперед. Українська центральноєвропейська ідентичність вимагає від нас добрих стосунків з сусідами, з західними сусідами. Зрозуміло, що будуть питання, з приводу яких ми будемо дискутувати, ми не підемо на якісь принизливі односторонні поступки. Але, принципових ,фундаментальних проблем у наших стосунках ані з Польщею, ані з Угорщиною, ані з Румунією, ані зі Словаччиною, не повинно бути.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди