Присвоїти звання Володимиру Андрійку просить його рідний брат Едуард, який наразі теж захищає Україну від російських військ. Він створив петицію, яку опублікували на офіційному сайті Президента України.
Ким був Володимир Андрійко
Воїн Володимир Андрійко родом із села Нова Михайлівка Решетилівської громади. Останні роки життя проживав у Полтаві, займався ремонтами квартир. Після початку повномасштабного вторгнення почав працювати водієм. Захищати Україну пішов добровольцем, розповів Суспільному брат полеглого воїна Едуард Андрійко.
"Рішення служити він давно виношував. Він чекав повістку. У селі вже давним-давно усім повістки роздали, а йому не було. Він дивувався, чому не прийшла досі повістка, адже він строкову службу проходив у прикордонних військах. Тому він не дочекався і вирішив звернутись за нею сам", - розповів брат воїна Едуард Андрійко.
Служба воїна
7-го грудня 2022 року Володимир Андрійко підписав контракт із десантно-штурмовими військами. Воїн мав звання солдат, а посаду - розвідник.
Два місяці військовий був у Житомирській області на навчаннях, після чого його бригада відправилася на оборону Луганщини. Востаннє з рідними боєць говорив 16 березня перед виходом на бойову позицію.
"Він відчував себе потрібнішим там, ніж тут. Він був у захваті від служби. Від усіляких бойових завдань. Але потім коли вони поїхали на свою позицію у місто Кремінне, що на Луганщині, там було важко. На жаль, він потрапив під мінометний обстріл. Він дуже мало там пробув", - каже брат воїна Едуард Андрійко.
Як загинув Володимир Андрійко
Рідні не могли додзвонитися до воїна майже тиждень, каже брат полеглого.
"Перед виходом на позицію попередні пару разів він нам говорив, що я йду і зі мною кілька днів не буде зв’язку. Так було і цей раз. Він 15-го березня сказав: "Я сам обізвуся". Ми чекали один день, два, три, і вже на шостий день я написав побратиму Вовиному, але повідомлення відкрили, але ніхто не відповідав. Ми хотіли звернутися у військкомат, але 21-го березня нам зателефонував тато і сказав, що прийшли з військкомату і принесли "похоронку". Нам сказали, що він загинув", - говорить брат воїна Едуард Андрійко.
Поліг воїн 16 березня під час бойових дій біля міста Кремінна, що на Луганщині. Володимиру Андрійку було 35 років.
"Спочатку нам сказали, що він попав під ворожий обстріл, потім побратим написав, що в нього влучив снайпер. Думки розходились, не зрозуміло було чому. Пізніше після похорону вже ми розібралися у чому суть. Виявилось, що побратими, які намагалися витягнути тіло нашого Вови, це четверо чоловік, вони теж загинули від кулі снайпера. Через це і вийшла така плутанина. А Вова наш загинув від мінометного обстрілу. Побратими його не могли забрати із поля бою два дні", - каже Едуард Андрійко.
Поховали Володимира 24 березня 2023-го року в селі Нова Михайлівка, де він народився.
У воїна залишилась 15-річна дочка та шестирічний син, батьки та рідний брат.
Як проголосувати за петицію
Петицію щодо присвоєння звання Героя України Володимиру Андрійку опублікували на сайті президента України 17 липня 2023 року. Наразі петиція зібрала майже 4 500 голосів, аби її розглянули необхідно 25 000.
До кінця голосування лишилося 61 день. Щоб долучитися, на сайті президента необхідно:
- авторизуватися;
- підписати петицію за допомогою інтернет-банкінгу або через портал "Дія".
Віддати свій голос можна за цим посиланням.
У воїна залишились батьки та дружина.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
