Учасники проєкту "Деколонізація. Україна" вимагають прибрати алею молодогвардійців з центру Харкова. Погруддя членів підпільної радянської організації "Молода гвардія" розташовані на вулиці Культури неподалік будинку "Слово", в якому жили митці "Розстріляного Відродження". Співзасновник проєкту Вадим Поздняков пропонує демонтувати комсомольців і натомість увічнити пам’ять українських письменників та поетів.
Що з цього приводу відповідають у міській раді — у матеріалі Суспільне Харків.
Про історію алеї та організації
Погруддя молодогвардійцям було закладено в середині 1950-х років біля харківської школи №116, яка тривалий час називалася іменем "Молодої гвардії", розповідає начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова.
"Це вісім бюстів людей, які належать до організації, яка надалі отримала назву "Молода гвардія". Вона діяла в тодішньому Краснодоні під час нацистської окупації — нині це місто Сорокіне в Луганській області", — пояснює Тахтаулова.
Міфи про "Молоду гвардію" поширювалися радянською пропагандою у 50-ті роки минулого сторіччя після виходу роману письменника Фадєєва, каже Тахтаулова. Але досі достеменно невідомо, чи існувала ця організація у тому вигляді, якою її зображували за часів СРСР в літературі та кіно.
"У 1951 році під впливом Йосипа Сталіна роман був суттєво переписано. Чому: тому, що там недостатньо було висвітлено роль партії. Фактично, ми маємо справу із такою ідеологічною історією, корені якої можна знайти в реальному житті, але суттєво опрацьовані радянською пропагандистською машиною", — зазначає історикиня Марія Тахтаулова.
Окрім роману, за часів СРСР був перезнятий й фільм про молодогвардійців, говорить начальниця Північно-Східного відділу Українського інституту національної пам'яті.
"Власне, було переписано не тільки роман, і сам Олександр Фадєєв говорив, що "я з молодої гвардії роблю стару гвардію", натякаючи на те, що суттєво переписана сама фабула роману. За першою версією було знято фільм у 1948 році. Згодом його було перезнято, і це стало канонічною версією існування організації", — говорить Тахтаулова.
На початку 2000-х в незалежній Україні цю тему згадували нечасто, говорить експертка.
"Але з приходом до влади "Партії регіонів", і зокрема, Олександра Єфремова, як очільника Луганської адміністрації. Він сам — із комсомольців, і ця ідея реанімувати "Молоду гвардію" набувала обертів. В тодішньому Краснодоні відбулася реконструкція музею. Цей канонічний образ, створений книгою і стрічкою за романом Фадєєва лежить в основі історії про "Молоду гвардію", — каже Тахтаулова.
Про необхідність демонтажу
Бюсти молодогвардійцям фахівчиня називає бюстами літературних героїв, прототипи яких мали місце у реальному житті.
"Йдеться про те, що це є таким ідеологічним міфом у великій скрині міфу про “Велику вітчизняну війну”. Історія, яка безумовно мала місце, як спротив нацистській окупації, вона обростає додатковими героїчними обставинами, які є творчою вигадкою автора і подальшого обростання міфами, якими опікувалася радянська пропаганда. Жодних відомостей про те, що вони мали відношення до 116-ї школи, або до нашого міста, мені не вдалося знайти", — зазначає Тахтаулова.
За її словами, на запит адміністрації гімназії №116 Український інститут національної пам'яті рекомендував розглянути можливість демонтажу цих постаментів.
Демонтувати комсомольців біля будинку "Слово" та ліцею №116 пропонує й співзасновник проєкту "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков.
"Цю алею на честь міфічної "Молодої гвардії” треба було демонтувати. І встановити тут погруддя людей, як мали відношення до Харкова — це наші видатні митці, поети, письменники, які жили у будинку "Слово", який у 50 метрах звідси. А "Молоду гвардію" відправити на звалище історії", — вважає співзасновник проєкту "Деколонізація. Україна" Вадим Поздняков.
Як варіант, пропонує встановити погруддя українським митцям після завершення війни.
"Звісно, втілити, можливо, це вже після перемоги, тому що це потребує фінансових витрат. Але затвердити концепцію можна було б і зараз. Демонтаж — він практично невартісний. Достатньо надіслати комунальників, і за пару годин цих погрудь вже не буде. І затвердити концепцію, що тут мають бути погруддя нашим митцям, які жили у будинку "Слово", — каже Поздняков.
Разом з тим відтягувати цей процес не варто, вважає співзасновник проєкту: "Це треба було зробити з відновленням незалежності у 1991 році. Це затягнулося, тому що для багатьох це все було не на часі. На часі було ще з 1991 року. Зараз ми вже наздоганяємо потяг, який йде від нас, тому треба робити це якомога швидше".
Відповідь міськради
За словами Позднякова, раніше комунальники зняли таблички з іменами молодогвардійців. Але цього, на його думку, недостатньо, тому звернувся до міської ради із вимогою прибрати погруддя комсомольців з алеї.
"Почекаємо до кінця літа. Якщо не буде реакції, думаю, можливо, будемо проводити самотужки демонтаж. Дуже б цього не хотілося, тому що ми бачимо, що міська рада потихеньку їх всі прибирає — радянські та російські пам’ятники", — говорить Поздняков.
"Кернес 10 років тому взяв і прибрав всі ці погруддя за "Дзеркальним струменем". Все. Ніхто нічого не сказав. Нікому вони особливо потрібні й не були. Якщо Кернес навіть за часів Януковича їх прибрав, то що заважає зробити це зараз?" — додає співзасновник проєкту "Деколонізація. Україна".
Речник Харківської міськради Юрій Сидоренко телефоном повідомив: погруддя досі не прибрали, тому що на місці, де вони встановлені, нині ніщо не нагадує про Радянський Союз.
"Там взагалі якісь невідомі люди, погруддя невідомих людей. Зараз вони не несуть ніякої радянської символіки. Про комсомол нічого не нагадує, але я не кажу, що вони там залишаться. Їх демонтують. Щось департамент буде з цим думати. З цим щось зроблять обов'язково", — зазначив Сидоренко.
Точних термінів, коли погруддя планують демонтувати, Сидоренко не назвав.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
