Виїхала десята частина: на прикордонні Чернігівщини, що зазнає обстрілів, живуть близько 14 тисяч людей

Виїхала десята частина: на прикордонні Чернігівщини, що зазнає обстрілів, живуть близько 14 тисяч людей

Виїхала десята частина: на прикордонні Чернігівщини, що зазнає обстрілів, живуть близько 14 тисяч людей
ФОТО: Суспільне Чернігів

Майже півтори тисячі людей виїхали з прикордонних сіл та селищ Чернігівщини, які нині обстрілюють росіяни. Разом з тим, близько 14 тисяч лишаються там жити. Яка їх мотивація – розповів на брифінгу начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

"На сьогодні цифра людей, які виїхали з чернігівського прикордоння, зупинилась десь на рівні півтори тисячі людей. 1473, якщо я не помиляюсь. На жаль, вона лишається незмінною. Тому що, коли відбуваються обстріли, і йдуть приходи по населених пунктах, то люди виїжджають, але через два-три дні вони повертаються, бо там є господарство й вони не хочуть його кидати".

Як сказав Чаус, людей інформують щодо евакуації й розселення на безпечніші території, але цифра людей, що виїхали, протягом останнього місяця не змінюється. Одні люди виїжджають, інші повертаються.

"На сьогодні ми створили у багатьох містах: це і прикордонні громади, які не обстрілюються, або навіть у рамках існуючої територіальної громади, яка обстрілюється, але в більш безпечних місцях, створюються місця для тимчасового розміщення, перебування таких людей. Більш того, такі місця створені і в інших районах: Ніжинський, Корюківський, Прилуцький. Ми готові людей розміщувати, з людьми проводимо постійну інформаційно-роз’яснювальну роботу. Наголошуємо на тому, що там лишатись не є безпечно".

За словами начальника ОВА, нині близько 14 тисяч людей залишаються на обстрілюваних територіях. Найбільше з них у Семенівці – близько семи тисяч жителів.

"Одна з останніх моїх бесід з мешканкою села Костобобрів (Семенівська громада, — ред.), яке обстріляли й знищили п’ять будинків. І люди, будинки яких знищені, виїжджали, а у неї не знищили, в неї поруч. І там до кордону – 900 метрів, здається, по прямій дорозі. Головна мотивація її лишатись – вона 40 років усе накопичувала, зберігала, і «я хочу бути тут». На запитання «якщо прилетить снаряд і вас вб’є, те, що ви збирали 40 років — нікому не потрібне» — «я патріотка, я на своїй землі, я хочу бути тут». Далі було багато матюків у бік нашого ворога".

Наслідки того обстрілу показали наші журналісти:

На початок