У Чернігові склали акт про непогоджені ландшафтні земляні роботи на ділянках поблизу РЛП "Ялівщина". Документи направили до Чернігівської окружної прокуратури. Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у своєму Telegram-каналі.
Як йдеться у повідомленні, вирубка і викорчовування дерев відбувалася на приватних ділянках поблизу парку, призначених для ведення сільського господарства. За результатами обстеження, сам регіональний ландшафтний парк поки не постраждав.
"Нещодавно екоактивісти та історики цілком справедливо забили на сполох: поблизу РЛП «Ялівщина» вирубують дерева та копають важкою технікою. Розорювання відбувалося на приватних ділянках, які такими стали значно раніше. Вони мають кадастрові номери і зареєстровані в державному земельному кадастрі , як землі для ведення особистого селянського господарства. І це вже рішення, а значить і відповідальність органу місцевого самоврядування, а також безпосереднього власника ділянки",— йдеться у повідомленні Чауса.
На вирубку дерев поблизу Ялівщини відреагував і в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако на сесії міськради 31 липня.
"Це неприйнятно, і я просив би можливо, щоб міська рада відреагувала на цю інформацію і підготувала звернення юридично, чи на прокуратуру, чи на інший орган, хто за це відповідає, щоб це була наша позиція. Я це звернення готовий підписати, щоб перевірили, щоб все це було в рамках закону".
Про які ділянки йде мова?
Регіональний ландшафтний парк "Ялівщина" – це майже 170 гектарів лісопаркової заповідної зони. Вісім пам’яток археології, серед них і національного значення.
Ділянки, на яких 26 липня працювала важка техніка – на околиці Ялівщини, поза межами РЛП. Цю територію використовувало сільськогосподарське підприємство "Квіти Чернігова".
Карту земельних ділянок, на якій відбувалася вирубка дерев, надав Олександр Гашпар.
У 2006 році міська рада ці території розпаювала між працівниками "Квітів Чернігова", тепер цими ділянками володіють семеро людей. Серед них, як повідомляло Суспільне у 2021 році, колишній тесть звільненого міського голови Владислава Атрошенка Тимофій Бичков та бізнес-партнер Атрошенка Руслан Дубинка. Також з власниками частини земельних ділянок пов’язували депутата міськради Павла Гармаша.
З 2016 року декілька разів намагалися змінити цільове призначення цієї землі для будівництва житлових будинків. Після протестів активістів ці питання знімалися з розгляду.
"Але, мабуть, зараз окремі власники цих земельних ділянок вирішили використовувати ці земельні ділянки, не чекаючи зміни цільового призначення", — припускає правозахисник Олександр Гашпар, який фіксував вирубку дерев на частині із цих ділянок 26 липня.
Зі слів Олександра Гашпара, ділянки, на яких відбувалося викорчовування дерев, належать Клавдії Синьковій, Олені Акуленко, Олександру Коленченку, Тимофію Бичкову та Вікторії Шепель.
Що кажуть власники земельних ділянок
Отримати коментарі власників ділянок щодо планів із використання землі Суспільному поки не вдалося. Зі слів історика Ігоря Ігнатенка, який був на місці вирубок, один із власників сказав йому, що планує використовувати землю за цільовим призначенням.
"Поспілкувався із власником кількох земельних ділянок, який і корчує дерева й чагарі. Він каже, що у 2006 році викупив ділянки у працівників «Зеленбуду», які їх отримали при роздержавленні установи, і наразі його земельні володіння не мають ніяких обмежень щодо використання. Немає нічого поганого в тому, що земля перевертається технікою, бо ж як він буде вирощувати на ній картоплю, то теж буде плугом перевертати. Ха-ха!!! Вирощувати картоплю???", — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Що знайшли на місці робіт
Як розповів Суспільному археолог Ігор Ігнатенко, 27 липня на місці робіт знайшли цінні артефакти. Зокрема, це уламки керамічних посудин починаючи від доби раннього заліза та закінчуючи Київською Руссю.
"Археологи пройшлися звільненою від природи смугою землі, й назбирали купу стародавніх артефактів. Поселення в цьому районі, датується V-IV століттям до нашої ери. Потім там є старожитності десь середини першого тисячоліття нашої ери ну і Київська Русь XI-XII століття точно є. Також ми знайшли пряслице глиняної доби раннього заліза", — сказав Ігнатенко.
З його слів, давнє поселення у Ялівщині відоме принаймні з середини XIX століття, чернігівські археологи неодноразово його досліджували.
Чому земляні роботи на цих ділянках незаконні
Зі слів Олександра Гашпара, земляні роботи там проводити заборонено через те, що вони перебувають в межах охоронної археологічної зони. Ці земельні приватні ділянки розташовані на території пам’ятки археології місцевого значення. Згідно з законом України "Про охорону культурної спадщини", будь-які роботи на таких ділянках проводяться тільки після повного археологічного дослідження.
"Як так сталося, що землі цієї пам’ятки археології, які за законом мали бути включені до переліку земель історико-культурного призначення, виявилися приватизованими? В мене немає відповіді", — говорить Ігор Ігнатенко.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
