Обвинувальний вирок італійського суду, який визнав колишнього добровольця, громадянина України та Італії Віталія Марківа винним у вбивстві італійського фотографа Андреа Роккеллі, частково ґрунтувався на доказах, отриманих з російських пропагандистських медіа, неодноразово помічених у публікації фейкових новин.
Росія почала поширювати дезінформацію в інтернеті як частину більш широкої стратегії дестабілізації країн Заходу, а міністерство юстиції США звинуватило російську організацію, пов'язану з Кремлем, у втручанні у вибори 2016 року. Але тепер глибина проникнення фейкових новин, які давно закріпилися в західному медіапросторі та політиці, сягнула й судів, яскравим прикладом чого є нещодавна справа Віталія Марківа, засудженого італійським судом до 24 років ув'язнення. Марківа звинуватили у координації артилерійського вогню в зоні конфлікту на Донбасі навесні 2014 року, через який, окрім Роккеллі, загинув російський перекладач та правозахисник Андрій Миронов, а французький журналіст Вільям Рогелон дістав важких поранень, пише The New York Times.
Незважаючи на те, що свідчення провини Марківа, отримані з його електронних пристроїв, на думку видання, виглядають достовірними, викликає подив, що серед доказів, представлених італійськими прокурорами, були повідомлення з джерел, які традиційно вважаються засобами російської пропаганди. Зокрема, суд використовував два відео з Russia Today, а також звіт, опублікований на сайті "Русская весна".
Хоча прокурори й заявили про те, що свідчення з російських ЗМІ не були вирішальними, низка експертів і політиків висловлюють занепокоєння через сам факт їхнього використання.
За словами прокурора Андреа Занончеллі, протягом двох років слідство у справі вбивства Роккеллі фактично не просувалося через відсутність співпраці з боку української влади, проте влітку 2016 року прокурору вдалося знайти у Google статтю, опубліковану однією з провідних щоденних газет Італії Corriere della Sera. Занончеллі звернув увагу на фрагмент інтерв'ю, в якому невідомий український військовий розповідав, що зазвичай вони не стріляють по містах та цивільних, але у випадку, якщо помітять щось підозріле, ведуть вогонь по всьому, що рухається. "Саме це сталося з двома журналістами та їхнім перекладачем", — розповів солдат.
Прокурор сприйняв опублікований текст як визнання провини всупереч тому, що італійська журналістика ніколи не відрізнялася прискіпливістю. Допитана поліцією авторка статті розповіла, що оприлюднене інтерв'ю — це сукупність реплік, які вона почула у розмові між солдатом і фотографом.
Згодом італійські правоохоронці встановили, що анонімним військовим є колишній заступник командира взводу Нацгвардії Віталій Марків. Після прослуховування розмов Марківа та його матері, яка мешкала в Італії, поліція заарештувала українця в аеропорту міста Болонья у червні 2017 року.
Справа Марківа привернула увагу суспільства як в Італії, так і за її межами. Серед представлених на суді доказів були відео, позначені як "з відкритого джерела", "знайдене на YouTube" або "з місцевого телебачення", що містять логотип видання Russia Today і досі розміщені на його каналі в YouTube.
Як констатують автори статті, поява матеріалів російської пропаганди як частини доказової бази в суді означає перетин нового порогу, виклик, до якого Італія може бути не цілком готова. Це особливо помітно на тлі загальних проблем італійських ЗМІ, де межа між правдивою інформацією та пропагандою часто буває розмита. Зокрема, чинний голова італійського державного телевізійного мовника RAI був помічений у поширенні теорій змови в Інтернеті і неодноразово співрацював з Russia Today і Sputnik.
Паоло Перуккіні, який очолює одну з професійних гільдій, асоціацію журналістів "Ломбардія", високо оцінив вирок Марківу як демонстрацію того, що "інформація в нашій країні цінується". На запитання про включення до свідчень даних з анонімних джерел і повідомлень російських ЗМІ він відреагував спокійно. "Не мені вирішувати, чи може Russia Today вважатись джерелом фейкових новин. Навіть зламаний годинник показує правильний час двічі на день", — сказав Перуккіні.
Зараз Марків оскаржує вирок, який також вимагає від України виплатити компенсації батькам, вдові і маленькому синові Роккеллі та двом гільдіям журналістів. Ліберальна партія Più Europa, яка стверджувала, що судовий процес був заплямований "чутками та забобонами", попросила Європейський Союз направити спостерігачів на апеляційний процес, що має розпочатися навесні 2020 року.
Як відомо:
- Італія звинуватила екснацгвардійця Віталія Марківа у причетності до вбивства італійського фотографа Андреа Рокеллі на Донбасі неподалік Слов'янська у 2014 році.
- Влітку 2017 року поліція заарештувала Марківа в аеропорту Болоньї, коли той прилетів до своєї матері.
- На переконання італійського суду, Марків свідомо спрямував вогонь артилерії по фотографу та ще кільком особам, що разом перебували в зоні бойових дій.
- Суд італійського міста Павія визнав Марківа винним і засудив його до 24 років ув'язнення.
- 20 листопада Україна подала апеляційну скаргу на рішення італійського суду, її розгляд очікується навесні 2020 року.
