Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скликає 26 липня засідання нової Ради Україна-НАТО на прохання Володимира Зеленського через ситуацію у Чорному морі.
"На прохання України генеральний секретар скличе засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів у середу, 26 липня, щоб проконсультуватися щодо останніх подій і обговорити транспортування українського зерна через Чорне море", — сказав раніше у коментарі Суспільному прессекретар НАТО Даніеле Ріджіо.
Раніше президент України Володимир Зеленський звернувся до Столтенберга з пропозицією невідкладно скликати Раду Україна-НАТО для кризових консультацій через безпекову ситуацію в Чорному морі.
"Обговорили реалізацію домовленостей, досягнутих під час Вільнюського саміту Альянсу, а також подальші дії щодо інтеграції України до НАТО", — написав Зеленський у Telegram.
Столтенберг після розмови з Зеленським наголосив, що союзники підтримуватимуть Україну стільки, скільки це буде потрібно і додав, що після саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі, "Україна ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше".
Чого очікувати від засідання Ради Україна-НАТО
Як розповів голова постійної делегації України в Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв в ефірі телемарафону “Єдині новини”, всі практичні кроки, які можуть бути зроблені Альянсом, входять у військові дії. Тому на засіданні можуть знову бути заклики до РФ, щоб позначити світу, хто насправді блокує зерновий коридор.
“А це основний меседж для глобального півдня, який не отримає зерно через РФ, і там, де РФ намагається бути, якщо не лідером, то гравцем. Будуть більше політичні заклики до РФ, тому що всі військові можливості Альянс навряд чи буде застосовувати, бо не хоче прямого зіткнення з РФ”, — сказав Чернєв.
Він додав, що на сьогодні ні Туреччина, ні США, ні інші країни не готові конвоювати судна із зерном задля безпеки.
“Не виключаю, що згодом таке може бути з боку Туреччини. НАТО як яльянс — навряд чи. Але якась з країн Альянсу теоретично може. Румунія і Болгарія не мають достатнього флоту, тому варіант Туреччини теоретично можливий. Тут все залежить від волі Ердогана. Якщо він на це зважиться, то РФ не буде точно стріляти ні по українському флоту з зерном, ні по турецькому”, — припустив Чернєв.
Другим основним питання Ради Україна-НАТО, за словами Чернєва, буде посилення взаємосумісності. Йдеться про розробку конкретних кроків, плану дій, який буде де-факто інтегрувати Україну в НАТО за наступний рік до саміту у Вашингтоні, пояснив він.
“Ми не отримали ПДЧ, ми його не хотіли, але домашнє завдання все одно має бути. Ми маємо робити реформи, але давайте накреслимо той план, список реформ, який має бути зроблений з української сторони задля того, щоб максимально інтегруватися в НАТО. З іншого боку, щоб відповідати стандартам та принципам НАТО”, — сказав голова постійної делегації України в Парламентській Асамблеї НАТО.
За словами Чернєва, Україна маємо, наприклад, 7 Копенгагенських критеріїв для того, щоб інтегруватися в ЄС. Але не має такої дорожньої карти інтеграції до НАТО.
“Ось це, думаю, і буде одним з питань, яке розглядатиметься на засідання Ради Україна-НАТО. Сподіваюся, що вона завершиться конкретним переліком”, — сказав Чернєв.
Росія вийшла із "зернової угоди" та обстрілює порти
Росія 17 липня 2023 року направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.
Після виходу із "зернової угоди" РФ почала масовано обстрілювати Одесу та Миколаїв, зокрема порти.
Вночі 23 липня під час повітряної тривоги в Одесі пролунали вибухи. Армія РФ атакувала Одещину різними видами озброєння. Загалом тоді травмувалися 22 людини, з них троє дітей. Пацієнти отримали лікування в медзакладах міста.
В Одесі за ніч Росія пошкодила 61 будівлю, з яких 28 — пам’ятки культурної спадщини. Станом на 25 липня відомо про 66 пошкоджених будинків.
