Рідні захисників, які після виходу із "Азовсталі" опинилися в стінах Оленівки, об’єдналися та створили спільноту "Родини Оленівки". Мета якої — повернення поранених і вцілілих у теракті захисників додому, гідне вшанування загиблих бійців та відновлення розслідування теракту в колонії.
Суспільне поспілкувалося із дружиною полоненого бійця Сергія Алєксєєвича — Марією, про те, чому ООН розформувало комісію щодо вибуху в Оленівці, чим займається спільнота родин Оленівки, чому так необхідно продовжити розслідування на українському і на міжнародному рівнях, та про її відважного чоловіка.
Боєць полку "Азов" Сергій Алєксєєвич разом з побратимами понад 80 днів боронив Маріуполь в оточенні. Після виконання наказу та виходу з “Азовсталі” захисник потрапив у колонію в Оленівці. За словами дружини Марії, про стан його здоров’я й місцеперебування рідним нічого не відомо.
"Чоловік розповідав про те, що "Азов" — це дуже вмотивовані бійці, що з ними хоч на край світу. Він дуже пишався і хотів боронити Україну разом із ними. Про бойові дії й те, що там відбувалося, чоловік не розповідав. Не сказав про те, що він у Маріуполі на "Азовсталі". Абсолютно усе дізнавалася із новин. Він не хотів, щоб я нервувалася. Писав: "Все буде добре, не хвилюйся, вір у краще". Не сказав, навіть, про поранення під час боїв. Дізналася про це уже в червні минулого року від військової частини, коли він уже був в полоні. А місяць тому його побратим розповів, яке саме: куля застрягла в кисті ноги і її не змогли витягнути. Скоріше за все він досі так і ходить.
19 травня я переглядала російські ресурси, бо вони на той момент записували відео виходу наших бійців з "Азовсталі". Натрапила на таке відео, але вже записане в Оленівці. Там було багато наших бійців і також представники Міжнародного комітету Червоного Христа. На тому відео впізнала Сергія. Тоді дійсно зрозуміла, що це полон, а не евакуація, як нам розповідали.
Коли дізналася, що чоловік живий і він у полоні, почала уточнювати цю інформацію, чи є він у списках полонених. Вийшло так, що українська та російська сторони домовлялися із "Червоним Хрестом" на 17 травня. А мій чоловік виходив 16 травня із побратимами, які були поранені. Не було присутності Міжнародного комітету "Червоного Хреста" у перший день, їх не запросили. Тому він не потрапив у їхні списки. Не розумію, як так вийшло".
Сергій Алєксєєвич, розповідає його дружина, був серед тих, хто знаходився в бараці, який окупанти підірвали. Він вижив після цього теракту, але отримав поранення.
"У нього зараз поранені дві ноги. Як розповідав його побратим, одне поранення було в Маріуполі, інше — уже в Оленівці. Після теракту в Оленівці, 23 липня, Міноборони Росії опублікувало списки загиблих і поранених. І в списку поранених я побачила Сергія. Через декілька днів побачила відео із ним з лікарні, там було видно лише обличчя. Наглядачі колонії не надавали допомоги пораненим, багато полонених просто стекли кров'ю. Лише через 5-7 годин після теракту росіяни почали відвозити їх у лікарню.
Азовці, як правило, утримуються разом, окремо від інших військовополонених.
Уже наприкінці серпня чоловіка знову перевезли в Оленівку у теж саме СІЗО. Потім в кінці вересня його перевели скоріше за все в Росію. Не знаю, де він. Зараз взагалі немає жодної інформації. Азовці, як правило, утримуються разом, окремо від інших військовополонених. Коли відбуваються обміни і там немає "Азову" , дізнатися про свого рідного практично неможливо.
До азовців ставлення інше. Інші військовополонені можуть отримувати, або писати листи своїм рідним. У деяких колоніях навіть дозволені посилки. Азовців менше годують. Один із тих, хто повернувся з полону, розповідав, що підслухав розмову наглядачів колонії, які сказали: "Тут прикордонники, можна їм трохи більше дати". Скоріше за все, їх більше катують. Були певні свідчення від звільнених із полону, зокрема й цивільних та інших підрозділів. Тому ставлення до азовців "особливе".
Рідні захисників, які після виходу із "Азовсталі" опинилися в стінах Оленівки, об’єдналися та створили спільноту "Родини Оленівки".
"Ми сформувалися одразу після того, як місія ООН зі встановлення фактів вбивства та скалічення військовополонених в Оленівці була розформована. Це було в січні. Тоді зрозуміли, що потрібно щось робити, почали об'єднуватися. У нас дві великі цілі: повернули постраждалих в Оленівці, які були поранені і змогли вижити, і відновити розслідування цього теракту.
Місію ООН була розформована, бо їм не надали гарантій безпеки і Росія відмовила у доступі в колонію в Оленівці. Ми запивали, як так, адже тіла загиблих повернули ще в жовтні. Чому не можна їх дослідити, зібрати докази саме з тіл, ті ж уламки. На що нам відповіли, що потрібен доступ до Оленівки. Наші представники, які поїхали у штаб-квартиру ООН, наголошували на тому, що потрібно добиватися доступу до поранених, дізнаватися, в якому вони стані. Так само сформувати повний список тих, хто все таки був у бараці. Тому що ми не знаємо, на жаль, усіх поранених досі.
Майже рік пройшов, а у нас немає повного списку. Нам повідомили, що відновити розслідування можливо, але це дуже складно зробити. Є мінімальний шанс, але скоріше за все, це буде уже після деокупації Оленівки.
Маємо знайти усіх виконавців теракту в Оленівці і притягнути їх до відповідальності
Перебували в Оленівці тисячі полонених, у барак відвели 193 людини. Були такі ситуації, що представники влади писали: "Ми повернули військовополонених, які утримувалися в Оленівці". Це не означає, що вони постраждали під час теракту. Усіх необхідно повернути, але такі речі варто розуміти. За цей рік обміняли лише декількох поранених під час теракту в Оленівці. Якщо дивитися на списки від Росії, то це 11 людей. В полоні ще приблизно 130 таких людей, що постраждали під час теракту. І їм досі загрожує небезпека.
Якщо говорити про справедливість, зараз я хочу справедливості саме для Сергія, щоб він повернувся додому живим, максимально цілим, максимально здоровим, наскільки це можливо взагалі в тих умовах, що він перебуває. І так само справедливості для усіх військовополонених. Справедливості для загиблих під час теракту в Оленівці. Маємо знайти усіх виконавців та організаторів і притягнути їх до відповідальності".
