Дружбівський кар'єр, що в селищі Дружба в Олевській громаді – туристичний об'єкт та місце відпочинку. Влітку в буденний день його відвідує близько сотні відпочивальників, на вихідні це 500 людей, розповів Суспільному місцевий краєзнавець Юрій Халімончук. Кореспонденти Суспільного Житомир побували на туристичній локації та дізналися про історію її виникнення та чим вона приваблює людей.
Ірина Вечера живе в Києві. Жінка приїхала до рідних на вихідні та завітала на Дружбівський кар'єр. Каже, що він нагадує їй турецький курорт Памуккале.
"Приїхала до мами в гості і вирішила відвідати це чудове місце, тому, що бачили і відео, і репортажі, і чули від знайомих, що є така гарна місцина. Ось і вирішили приїхати і подивитися своїми очима. І нас краєвид не розчарував: дуже гарно, просто бракує слів", – каже Ірина Вечера.
Чим приваблює туристів Дружбівський кар'єр
Популярним Дружбівський кар'єр став два роки тому, говорить краєзнавець Юрій Халімончук. Сталося це після того, як місцеві оператори зробили зйомки з висоти із використанням квадрокоптерів, і ці кадри розлетілися мережами.
Вода у кар’єрі чиста та прозора. Максимальна глибина озера – 30 метрів, каже Юрій Халімончук.
"Це все природна вода: опади, талі води, підземні джерела. І воно вже понад 20 – 30 років не розробляється, воно поступово стало заповнюватися водою – величезний об'єм води. Відтінок такий синій тому, що від синього неба вода прозора. Воно глибоке, не заростає водоростями, там немає мулу, який зазвичай утворюється від органіки, і тому воно справляє враження такого гарного чистого озера, яким воно по факту і є, або, навіть, морської лагуни", – каже краєзнавець.
Зі слів Юрій Халімончука, результати дослідження води відповідають технічним нормам. Каже, що вода чиста, достатня для технічного використання, для купання. В ній живе риба, раки – тобто індикатори чистоти води присутні.
Історія утворення Дружбівського кар'єру
Дружбівський кар'єр виник в результаті видобутку нерудних копалин, розповідає краєзнавець Юрій Халімончук. Його розробили після Другої світової війни для відбудови міст. Каже, що спочатку каміння видобували примітивним способом: розпалювали багаття, поливали водою. Камінь від різниці температур лопався. Ці брили відтягували і далі вже вручну дробили на будівельне каміння і на щебінь. Згодом тут з'явилася техніка, устаткування, проклали залізницю, стали розбудовувати селище.
"Це все починалося в кінці сорокових – на початку п'ятдесятих років. Свого розквіту воно досягло у 80-х роках минулого століття. Основною сировиною, яку видобували, був пісковик, або кварцито-пісковик. Це камінь, який утворився декілька сотень мільйонів років тому.
"Оці каньйони, місце на якому ми стоїмо – це відходи від того виробництва, – каже місцевий дослідник історії. – Коли видобували каміння, він кришився камінь, і оці крихти мінеральної породи осипалися. Їх ставало все більше і більше".
Фауна місцини навколо Дружбівського кар'єру
Краєзнавець Юрій Халімончук розповідає, що у навколишньому лісі живуть різні звірі, плазуни та птахи. В скелях побудували собі гнізда ластівки-береговушки.
"Ластівки, не будують гнізда так, як ми звикли, що вони десь там під дахом з глини, з грязі ліплять і за допомогою виділення своїх слинних залоз скріплюють гніздо. Тут вони довбають дірочку, нірку і гніздо вже роблять в глибині нірки", – каже Юрій Халімончук.
Зі слів краєзнавця, Дружбівський кар'єр влітку в буденний день відвідує понад сотню відпочивальників, на вихідні – понад 500 людей.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
