Меморіальну дошку на честь загиблого нацгвардійця Михайла Богачука відкрили у селі Іванів Хмільницького району. Встановили її на стіні ліцею, де навчався захисник. Загинув капітан Нацгвардії 16 червня 2022 на Луганщині внаслідок авіаудару.
Михайло Богачук обожнював футбол, риболовлю, любив друзів та поважав батьків, розповів Суспільного побратим Степан Гала. “Мишко”, каже,був хорошим другом та чудовим командиром, незадовго до загибелі став хрещеним батьком для його дитини.
“Ми познайомились у військовій частині, де разом з Мишком проходили службу. Класний хлопець, дуже з ним багато були разом, ночували, ділились їжею, сигаретами. Ми як сім’я, кожен день разом. Дуже теплі в нас були відносини”, – розповідає Степан Гала.
Мама оборонця Наталя Богачук розповіла, що її син – друга дитина у родині Богачуків, його народження пам’ятає, ніби це було вчора.
“Народила я його з вівторка на середу, без двадцяти перша ночі. Мені його зразу не приносили. Я з першого дня за нього переживала.Він такий був гарненький, білесенький, очі, як небо, блакитні, дуже гарна дитина була”, – розповідає Наталя Богачук.
Батько нацгвардійця Володимир Богачук розповів, що син дуже хотів бути військовим.
“Він захоплювався службою, це було його хобі. Він сам хотів, його ніхто не змушував. Я казав йому “Сину, давай, може, покинеш, не будеш?”. Він каже” “Ні, я буду військовим, я ж сказав”, – розповів Володимир Богачук.
“Просила: “Сину, може, не поїдеш?”. А він казав: “А як же мої хлопці-побратими? Як вони на мене будуть дивитись? Я ще не одружений, тільки й таким їхати”, – пригадує мати оборонця.
Володимир Богачук розповів, що син загинув 16 червня 2022 на Луганщині внаслідок авіаудару. Тоді ракетна атака забрала життя ще трьох нацгвардійців – Дмитра Лещенка, Івана Федоренка та Вадима Варави.
Болісно пережила втрату брата і сестра Інна Богачук. Розповіла, що зростали разом, були дуже близькими, проводили час та мали спільних друзів.
“Ми дуже цінували один одного, допомагали. Я завжди знала, що можу на нього покластися. Навіть коли він був в зоні АТО, він допомагав, підтримував. Важко дуже тим, бо я думала, що всі мої події в житті ми переживатимемо разом. А тепер я не знаю, куди дзвонити, кого шукати, куди бити. Дуже важко”, – розповіла Інна Богачук.
Михайла Богачука посмертно нагородили орденом “За мужність ІІІ” та присвоїли звання капітана. Від початку повномасштабного вторгнення на Алеї Героїв в Іванові поховали п’ятьох оборонців. Прапор над могилою Михайла – перший.
