Дев'ять кримськотатарських сімей живуть у Луцьку після початку повномасштабної війни з Росією, – розповів Суспільному голова громадської організації "Кримські татари Волині" Сервер Зейнідінов.
Деякі родини приїхали нещодавно. "Це пов’язано з мобілізацією в Криму, так само і окупацією Херсонської області, де компактно проживають кримські татари. Сім’ї військових приїхали", – говорить Сервер Зейнідінов.
Є двоє – чоловіків на Волині, які пів року тому виїхали із Євпаторійського району в Росію і через Білорусь дісталися України. З міркувань безпеки родичів, які залишаються в Криму, чоловіки не показують облич та не називають своїх імен.
Завдяки українським паспортам, кажуть, перетнули український кордон без проблем.
"Ми одразу після оголошення мобілізації виїхали. Нас не було ще в списках на мобілізацію, тому нас на всіх пропускних пунктах пропустили", – розповідає кримський татарин, який виїхав на Волинь пів року тому.
Його товариш каже: "З території Білорусі багато було перевірок, години три нас допитували: "Куди їдемо, чому?" – такі моменти. Ми були на території Білорусі, в місті Брест. Перед нами був такий момент: або в Європу, але ми вирішили їхати в Україну. Це країна, в якій я народився".
Сервер Зейнідінов оселився з сім’єю у Луцьку в 2014-му році після окупації Криму. Родина з трьома дітьми приїхала з Джанкойського району. Старший син, — каже Сервер, — зараз воює у ЗСУ. Окрім нього ще четверо кримських татар з громади воюють в лавах Збройних сил України.
Наймолодша донька родини Зейнідінових, 16-річна Султаніє, розповідає, що виїхала з Криму, коли їй було 7. До цього, каже дівчина, на материковій Україні жодного разу не була. Росла в кримськотатарських традиціях, добре знає історію своєї родини, зокрема й історію депортації в 1944-му – до Узбекистану.
"Якщо говорити зі сторони батька, то ще до ІІ Світової війни мій прадідусь був репресований, через те, що він дитина мулли – мусульманського священнослужителя. Його зіслали на Урал. Моя прабабуся залишилась сама із 5 дітьми, їх депортували", – розповідає дівчина родинну історію.
Зараз, — говорить Сервер Зейнідінов, — в Україні відбувається становлення політичної нації, тож українці та кримські татари мають пройти цей процес разом як корінні народи української держави.
Що відомо про День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. Цього дня згадують кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і смертю.
Головна хвиля депортації відбулася 18-20 травня 1944 року. Тривала Друга світова війна. 13 травня 1944 року армія нацистської Німеччини відступила з Криму, й півострів перейшов під контроль радянської влади. За наказом з Москви бійці НКВД зігнали до залізничних вагонів майже все кримськотатарське населення, яке залишалося на півострові, та відправили в бік Узбекистану
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
