Волонтери почали будувати новий будинок для хлопчика, який продавав молоко, щоб поставити на ноги травмовану маму. Дім Данила Рака в Новоселівці на Чернігівщині знищила російська артилерія у березні 2022.
На подвір’ї будинку Данила Рака – руїни. Згоріла плита, ледь вцілілий посуд на ґанку і стіни зруйнованого будинку. До повномасштабного вторгнення в ньому жило семеро людей.
"На будинок так гатили, що ми вимушені були тікати зі свого подвір’я на чуже подвір'я і там, за нами наче слідкували, будинок загорівся, де ми були, потім побігли ще далі", – розповіла бабуся Данила Ніна Винник.
Під час чергового обстрілу мама Данила Рака отримала поранення стегна, ноги й живота.
"Наче за одну секунду вибухнуло, накрило, оглушило, я навіть не зрозуміла, що це було. Я зрозуміла, що я поранена, болі я не відчувала, тільки тепло, і зрозуміла, що це пішла кров. Я вже думками з усіма попрощалася, і думала, що це вже все. Це кінець", – розповідала мама хлопчика Людмила Коваль.
Жінці ампутували один палець на нозі, вона почала ходити на милицях. Коли мама була у лікарні, Данило вирішив їй допомагати. Щоб купувати ліки й продукти, почав їздити до Чернігова і продавати домашнє молоко.
"Кожен день хочу їздити, тому що треба збирати гроші на лікування".
12 кілометрів на велосипеді – і так щодня. Згодом на родину вийшли волонтери, які запропонували допомогти мамі пройти реабілітацію в Німеччині. Пів року Людмила з Данилом перебувають за кордоном.
"Була інфекція від снарядів, тому там вріс вже уламок, і у нозі залишився. Його не побачили коли оперували, тому лікарі порекомендували нічого не робити. Якщо відкрити ногу, то піде гангрена в цього хімічного зараження, тому поки так", – розповіла бабуся Данила.
Скільки часу триватиме реабілітація Людмили Коваль, наразі невідомо, каже Ніна Винник.
Та на подвір’ї обстріляного будинку у Новоселівці вже розпочались будівельні роботи.
"Ми плануємо частково розширити фундамент і укріпити існуючий, і починати коробку з газобетону. Тобто, тут розміри чотири метри на десять метрів, то бабусі й хлопчику, а ще мамі, коли вони повернуться, а вона повернеться, то тут буде жити як мінімум п’ять чоловік", – розповів Андрій Галюга голова ГО "Бо можемо".
Торік Данило сам допомагав розбирати завали зруйнованих будинків, а тепер толока в нього вдома.
"Вся команда не полишала надії на те, що ми зможемо допомогти цьому хлопцю. Бо такі люди вони чіпляють", – сказав Галюга.
Серед волонтерів Олександр і Станіслав. Вони переселенці з Краматорська, які зараз відбудовують Чернігівщину.
"Коли приїхали сюди, ми майже одразу пішли допомагати людям. Я займався у місті будівництвом, тому, це моя професія. Я в цьому розуміюся, а тому чому б і ні?"– розповів волонтер "Бо можемо" Станіслав Щербоп’ян.
Бабуся Ніна чекає, що онук з донькою зможуть незабаром повернутися вже у новий дім.
"Від стресу він швидко подорослішав: і в тілі, і в душі. Я кожен день їм дзвоню, я скучаю за ним, він мій єдиний помічник, дуже сумую", – сказала бабуся.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Читайте також
Збирає гроші мамі на протез: в селі біля Чернігова хлопчик щодня долає 12 кілометрів, щоб продати молоко
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
