Останніми днями російські війська обстрілюють прикордоння Чернігівщини не лише з артилерії, мінометів та з РСЗВ, але й за допомогою авіації. Тепер росіяни скидають на прикордонні села керовані авіабомби та запускають ракети з гвинтокрилів. У такій ситуації питання евакуації з прикордонних сіл стало ще актуальнішим. Однак, далеко не всі жителі сіл хочуть покидати свої домівки.
Про ситуацію з евакуацією населення, чому люди не хочуть виїжджати, скільки ж все-таки евакуювалося, як обласна влада сприяє цьому процесу розповів директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА Сергій Болдирев у програмі "Прайм вечір. Акценти" в ефірі Українського Радіо "Чернігівська хвиля".
Скільки людей покинули прикордоння?
За словами Болдирева, евакуацію з громад, які найбільше потерпають від російських обстрілів, а це Семенівська та Новгород-Сіверська, почали проводити вже з 27 квітня.
Людей евакуюють з 17 населених пунктів вищезазначених громад. І, якщо з початку року майже дві тисячі людей покинули прикордоння, то тільки за останні три дні (розмова була 2 травня, — ред.) виїхали 840 людей, з них 180 дітей.
"Практично у всіх населених пунктах населення зменшилося на 30-40%. Але там продовжують жити понад 3 200 людей".
Як обласна влада організовує процес евакуації?
Для евакуації підготовлено 30 шкільних автобусів. Для двох громад (Новгород-Сіверська та Семенівська, — ред.). Цього достатньо, щоб одночасно вивезти велику кількість людей. В першу чергу людей вивозитимуть в Новгород-Сіверський, каже Болдирев.
"Там для них вже підготовлені місця. Наприклад медичний коледж, гімназію — навчальний корпус розбомбили, але житлові приміщення вціліли. Там навіть до певного часу було опалення. Ми туди завезли достатню кількість продуктів, гігієнічних наборів, 100 комплектів білизни".
Чому люди не хочуть виїжджати?
Ситуація така, що люди з сільської місцевості не бажають жити десь у гуртожитках, адже вони звикли жити на землі, говорить Болдирев. Тому люди звертаються з проханням знайти будинок, який можна орендувати з перспективою викупу, або одразу викупити, якщо є така можливість.
"Більшість населення не хоче покидати прикордоння. Тому шукають житло в найбільш віддалених громадах Новгород-Сіверщині, зокрема в Понорниці та Коропі. Люди звідти теж активно допомагають, навіть готові віддати житло майже безкоштовно. Це наразі основний спосіб розміщення людей з найбільш постраждалих сіл".
За словами Болдирева, одна з причин затримки ухвалення рішення щодо евакуації — це майно. Автобуси готові перевозити людей, однак для того, щоб перевезти меблі та свійську худобу, яка є майже в усіх, вони не розраховані.
Крім того, багато хто має чималі земельні ділянки, деякі вже посадили городину. Це також затримує людей на місці попри небезпеку.
Чи передбачена примусова евакуація з найбільш небезпечних районів?
Кодексом цивільного захисту передбачена обов’язкова евакуація, але не примусова. Нещодавно Кабмін ухвалив постанову, яка дозволяє проводити примусову евакуацію дітей з одним з батьків або з родиною. Однак, ми такого рішення ще не ухвалювали, адже це непросте рішення, каже Болдирев. (Для прикладу, в Бахмуті наразі, за останньою інформацією, проживає близько 200 дітей, в Авдіївці ще більше).
"Людина має право вибору. Але ж в ситуації з дітьми... Ми вже багато робили подворових обходів, попереджали, наполегливо просили... Тим більше ми для дітей підготували місця: в Новгород-Сіверському передбачені місця для розміщення для сімей з немовлятами — це лікарня. Для людей похилого віку або для людей з інвалідністю є можливість збільшити місця в місцевому геріатричному пансіонаті. Крім того, саме для таких, маломобільних, людей збільшили кількість місць в лікарнях. Там все підготовлено, все є. Але ж до сьогодні (2 травня, — ред.) таких звернень, щоб влада розмістила людей та їх убезпечила, немає. Люди здебільшого шукають власний шлях”.
Читайте також
Через постійні обстріли 6 населених пунктів на Чернігівщині залишаються без електроенергії
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
