Коронавірусна криза стала випробуванням для бізнесу всієї України. Про те, як Запорізький бізнес переживає карантин, розповіли Костянтин Денисов, кандидат економічних наук, викладач ЗНУ та Андрій Куц, віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати в етері програми "Тема Дня" на Суспільному.
Діяльність торгово-промислової палати і підтримка бізнесу
За період карантину було дуже багато звернень до Запорізької Торгово-промислової палатиТоргово-промислова палата України - недержавна неприбуткова самоврядна організація, яка на добровільних засадах об`єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об`єднання. Палати надають практичну допомогу у проведенні торговельно-економічних операцій, сприяють розвитку експорту товарів та послуг, надають широкий спектр професійних послуг, у тому числі, консультаційних з питань зовнішньої торгівлі та оцінки ринків, проводять незалежну експертизу товарів, здійснюють оцінку майна, активів, надають послуги з штрихового кодування товарів, патентно-ліцензійні послуги, оформляють документацію з метою забезпечення захисту прав на інтелектуальну власність тощо. (ТПП) стосовно карантинних обмежень та того, як працювати в рамках цих обмежень. 17 березня 2020 року, за ініціативою ТПП України, до Верховної Ради був внесений і підтриманий законопроєкт про визнання карантину форс-мажорною обставиноюОбставини непереборної сили. Сертифікат про настання форс-мажорних обставин може стати підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором..
Зважаючи на те, що багатьом бізнесам довелося закрити свої магазини і торговельні точки, після визнання такого форс-мажору, за словами Андрія Куца, було зареєстровано тисячі звернень. Це були звернення, в основному, від малих підприємств, котрим потрібна була допомога та роз'яснення щодо отримання сертифікату про настання форс-мажору. Понад 80% звернень було від малого бізнесу, стосовно оренди, і близько 20% - звернення промислових підприємств, стосовно постачання обладнання з-за кордону, або імпорту промислового обладнання і сировини до України.
"Допомагали навіть порадою, адже сертифікат про форс-мажор це останній етап, щоб врегулювати відносини між орендарем і орендодавцем. Тому ми намагалися розповісти бізнесу, що вони можуть врегулювати відносини і без сертифікату. Але, якщо орендодавець вимагав такого сертифікату, ми розглядали і видавали. Такі сертифікати будуть видаватися безкоштовно", - каже Андрій Куц
Було, і наразі є, багато звернень стосовно форс-мажору в зовнішньоекономічній діяльності, адже постраждав бізнес, котрий має взаємовідносини з іноземними гравцями. Були випадки, коли підприємці не могли виїхати за кордон, щоб налагодити виробництво, тоді їм видавали сертифікат, котрий звільняє від штрафних санкцій.
Карантин та проблеми малого й середнього бізнесу
Як зазначає Костянтин Денисов, значна кількість звернень до ТПП від малого та середнього бізнесу - це закономірно, адже такі підприємства складають 80% від усіх зареєстрованих у Запорізькій області, і саме такі бізнеси постраждали найбільше. З початку року борги з зарплатні зросли на 21%. Лідери зі збільшення заборгованостей – це сфера послуг, а саме, малий та середній бізнес. Також постраждала легка промисловість:
"Легка промисловість "обвалилася" на 43%, це саме середні підприємства. Карантин зупинив роботу підприємств готельно-ресторанного господарства. Вони майже всі перейшли в онлайн-доставку, але це не врятувало ситуацію. І навіть сьогодні, коли відкриваються ці заклади, не вдалося поки що відновити обсяги роботи. Найбільша проблема - це проблема з орендою і сплатою земельного податку. Пільги ж діяли для Запоріжжя лише один місяць".
На думку Костянтина Денисова, у 2015 році в Запоріжжі ухвалили економічно необґрунтований земельний податок. У деяких районах міста оренда земельних ділянок дорожча, ніж на Хрещатику, що також негативно відобразилося на платоспроможності підприємців, позбавлених прибутку під час карантину.
Запорізька область у звітах податківців
Згідно з даними Державної податкової служби (ДПС), з січня по травень 2020 року запорізькі платники податків спрямували до державного бюджету 3 мільярди 224 мільйони гривень (без даних великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Рівень надходжень перевищив торішній на 162 мільйони, або на 5,3 відсотка
Податкові платежі до місцевих бюджетів Запорізької області склали 3 мільярди 653 мільйони гривень (не враховуючи показники великих підприємств із обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДПС). Порівняно з січнем- травнем 2019 року запорізькі платники податків збільшили відрахування до скарбниць громад майже на 45 мільйонів
Окрім того, від підприємств і підприємців регіону надійшло 3 мільярди 455 мільйонів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Коментуючи дані ДПС, Костянтин Денисов зазначив, що вказане зростання показників порівняно з минулим роком, може бути пов'язане з тим, що частина податків "прив’язана" до інфляції й мінімальної заробітної платні, а оскільки вони зростають, то суто арифметично, суми сплачених податків зростають також:
"А інша хронічна проблема в українського бізнесу – авансове стягнення податків, сплата податків наперед. За підсумками 2019 року рахункова палата України оприлюднила, що український бізнес переплатив 49 млрд гривень податків наперед. Цілком можливо, що ці платежі наперед закладені в цих цифрах. Якщо у нас, за даними Держстату, ВВП зменшився майже на 1,5% а сплата податків росте – цілком можливо, що ті фактори, які я назвав і вплинули на те, що суто арифметично цифри зросли."
