Понад рік місто Гуляйполе Запорізької області постійно обстрілюють росіяни: гатять з мінометів та артилерії, скидають авіаційні бомби. Попри щоденні обстріли тут залишається жити 93-річна Катерина Кожем’якіна.
Як нині живе жінка та чому не евакуюється, дізнавалися журналісти Суспільного.
У місті немає ні води, ні газу, ні електропостачання. Оселя Катерини вціліла попри те, що окупанти майже щодня обстрілюють населений пункт. Пенсіонерка каже: мешкає одна, за необхідності їй допомагає сусідка:
"Сусідка купить мені, що треба. Пенсію отримую. Все нічого тут, аби вже припинилося оте горе".
Жінці 93 роки. Розповідає: більшу частину життя з чоловіком прожили у селі Затишшя Пологівського району:
"У червні буде 94 вже. Ми жили — хуторок Затишшя. Там я проробила дояркою. А дід робив на тракторі. Діда 5 років як немає, а я і досі плентаюся".
Катерині пропонували поїхати до Дніпра, де мешкають родичі, але залишати рідну домівку жінка не захотіла:
"Можна б було і в Дніпро. Там племінниця, усі. Та, думаю, мені вже все одно, що Бог дасть, те і буде".
Нині, каже пані Катерина, мріє лише про одне:
"Я надіюся, щоб ось це скінчилося, і щоб мої дітки всі приїхали до мене. Ось це моя мрія. А більше все я: і труднощі, і радощі – все віджила. Оце все моє".
Читайте також
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
