Анастасія змалку хотіла стати військовослужбовицею. Закінчивши два роки тому медичний коледж, вона вирішила записатись в одну з військових бригад. Дівчині відмовили через юний вік: тоді їй було 20. Спроб стати військовою Анастасія не полишила. Після початку широкомасштабного вторгнення пішла в Охтирський районний територіальний центр комплектування, де нині є наймолодшою військовослужбовицею. Чи важко дається їй служба – розповіла кореспондентам Суспільного.
У 21 рік Анастасія стрілець-санітар роти охорони.
“Прийшла у 22-й батальйон, отримала відмову за юний вік. Потім, через пів року почалась війна. Я перебувала в Охтирці весь цей час і після закінчення активних бойових дій пішла до військкомату. І, майже рік, ось 21 квітня рік, як я служу в ЗСУ”, – говорить військовослужбовиця Анастасія.
Нині одним зі службових завдань Анастасії є вручення повісток.
“Повістки, адресні повістки. Спілкування з людьми. Треба роз’яснити людям, що це не бойова повістка, тобто, це не одразу на фронт. Це прийти, вказати, уточнити свої дані, пройти медичну комісію”, – пояснює військова.
Однак не всі спокійно реагують на вручення повісток, каже Анастасія. Згадує чоловіка, якого зупинили кілька днів тому.
“У нього не було документів. Ми сказали йому відкрити “Дію”, якщо є. Якщо немає, то якщо він недалеко живе, можна пройтись, в принципі. Ну і ще варіант – викликати поліцію, уточнити всі його особисті дані. Він почав штовхати мене і ще одного чоловіка, який теж зі мною був. Ну і ми викликали поліцію. А потім все одно йому виписали повістку”, – згадує Анастасія.
Військовослужбовиця ділиться враженнями за перший рік своєї служби.
“Це новий досвід у спілкуванні з людьми. Багато чому я навчилась. І переоцінка цінностей”, – каже Анастасія.
У лавах Збройних Сил України служить і старший брат військової. Нині він на передовій.
“У нас спілкування відбувається – він пише плюсик, і значить все нормально”, – пояснює Анастасія.
У майбутньому дівчина хоче стати бойовою медикинею. Також вона поділилася своїм баченням перемоги України.
“Треба вигнати усіх цих бандитів з нашої землі. Повернути всі наші території, які були. Відбудувати їх і відсвяткувати”, – говорить військова.
Читайте також
- Став добровольцем, як тільки виповнилося 18. Історія Назара Скрипки із Сум.
- Майструє кораблі та вишиває: військовий Олександр Барашев про своє хобі в умовах війни.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
