Без світла, води та газу, але згуртовані та підтримують один одного. Так живуть у Гуляйполі, що поблизу лінії фронту. У перервах між щільними обстрілами жителі висаджують квіти на прибудинковій території та проводять час разом із сусідами. Допомагають їм місцеві рятувальники, які привозять хліб та воду.
Людмила Кучер — жителька Гуляйполя, що за три кілометри від лінії фронту. Каже: призвичаїлася до життя під постійними ворожими обстрілами. У будинку, де мешкає, з 72 жителів залишилися четверо:
“Живемо на першому поверсі, винаймаємо житло в своїх знайомих, бо там тепло, а якщо дуже стріляють, то у підвалі. Підвал облаштували на 7 осіб. У випадку коли всі збігаються, в нас там ліжка. Слава Богу, поки пролітає повз нас”.
Разом із сусідами згуртувалися та підтримують один одного, розповідає Людмила:
“У кожного своя газова плитка, купили переносну, газові балони, заправляємо, от так і готуємо. Світла немає. В нас є генератор, через день ми заряджаємо телефони. Був євробак на тонну, але колись був обстріл і його розбили, ми скільки часу півкілометра ходили по воду. Сьогодні в нас свято, у нас сьогодні вода”.
Воду та хліб людям привозять рятувальники. Володимир Панасейко, заступник начальника підрозділу ГУ ДСНС України в Запорізькій області, зазначає:
“Забезпечуємо об'єкти інфраструктури водою, електроенергією, зараз качаємо башню, яка підіймає воду, і розвозимо цю воду громадянам. Вода технічна, але люди радіють і цьому, бо без води тяжко їм тут приходиться. Ми з березня минулого року без води, без світла”.
Читайте також
"Ми тут, як діти підземелля": жителі Гуляйполя про рік життя під обстрілами
"Живемо як печерні люди". Як працюють медики в Гуляйполі на Запоріжжі
