146 переселенців нині живе у Запорізькій спеціалізованій школі-інтернаті “Січовий колегіум”. Більшість з них із Запорізької та Донецької областей, каже директорка закладу Валентина Єршова.
Вона з Добропілля, що на Донеччині, а він з Гуляйполя Запорізької області. Якщо б не війна, кажуть, ніколи б не зустрілися. Марина Коваленко та Вадим Хижняк познайомилася у Запорізькій спеціалізованій школі-інтернаті “Січовий колегіум”. Тут через війну переселенці знайшли прихисток.
"Пили каву. Стоїть чайник, там всі збираються з чашками кави і всі знайомляться, спілкуються. Ось так почалося це спілкування. Сподобався, в основному спілкуванням. Почали спілкуватися, відносини почали розвиватися", — каже Марина Коваленко.
Місяць тому у пари народився син, його назвали Давидом, розповідає жінка: "Дитина бажана. Не важко, до всього можна адаптуватися, навіть не дивлячись на умови війни. Ми ще занадто маленькі, кімната і прогулянка, ось так от. Нам директор дала ліжечко, матрац, білизну – це все у нас є".
Коли завершиться війна, пара планує залишитися у Запоріжжі та одружитися.
Людмила Шавкун також мешкає в “Січовому колегіумі”. 69-річна переселенка з Мар'їнки розповідає: евакуювалася до Запоріжжя торік 18 квітня. До цього півтора місяці ховалася від обстрілів у місцевій школі:
"У темряві сиділи, при свічках. Зранку чай, ввечері чай. В обід могли приготувати якийсь суп. Коли бомбили школу, нас одразу вивезли. Ми під мінами бігли. Я взяла сумку, яка 8 років стояла біля мене. Тут нам люди дуже допомогли".
Людмила Шавкун каже: у рідному місті мала дві хати. Втім, російські військові залишили її без житла.
"Погоріло все, я сама особисто бачила. Кожна людина живе, хоче щось залишити своїм дітям, внукам. Так, як мої батьки мені залишили, так я хотіла залишити своєму синові, внукам, а тепер нічого ні в мене, ні в них. Як далі жити?".
Загалом у спеціалізованій школі мешкають 146 переселенців, розповідає директорка навчального закладу Валентина Єршова. За словами жінки, перших людей заклад прихистив 16 квітня минулого року:
"Приїхали вперше до нас люди із далекого Донецька: Мар’їнка, Волноваха, Курахове. Гуляйполе, Малинівка, Рівнопілля – почалися там дуже серйозні військові дії, і декількома автобусами людей привезли, мабуть, 87 людей. Це були люди похилого віку, мами з дітками, діток майже біля сорока: від одного місяця і до 16 років".
Переселенці живуть у двох корпусах "Січового колегіуму". Для них працює пральня та їдальня, розповідає директорка:
"Майже рік ми годували тричі на день, а зимою, десь після нового року, перейшли на дворазове харчування. Бо поки що обставини так склалися. Готуємо їжу з тих продуктів, які нам надають волонтери. Але я думаю, що ми знайдемо можливість і це питання вирішити".
Валентина Єршова каже: у навчальному закладі проживають літні люди та мами з дітками, у них немає можливості знайти для себе житло, тому залишаються проживати у школі: "І ми живемо вже однією громадою, однією сім’єю майже рік".
Читайте також
Більшість "Пунктів Незламності" Запоріжжя переводять у "сплячий режим"
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
