Черкаський замок — фортецю, що була частиною оборонної смуги укріплень Великого князівства Литовського, в місті зводили двічі. Утім, за словами черкаського історика та археолога Дмитра Куштана, є докази, що свідчать про місце розташування замка на теперішньому Пагорбі Слави.
Однак в радянські часи владі було вигідно, щоб черкасці повірили в те, що замок знаходився на тому місці, де нині розташований сквер імені Богдана Хмельницького.
"Запеклі дискусії довгий час точилися з приводу локалізації Черкаського замку. Де тільки його не розташовували. Окрім сучасного Пагорба Слави, для якого дійсно, за переказами, використовувався мікротопонім «Замкова гора» або «Замчище», на місце колишнього замку претендували й інші дніпровські пагорби: під приміщенням сучасної обласної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, на місці сучасного скверу імені Богдана Хмельницького, на Дзеленьгорі", — розповів історик, археолог Дмитро Куштан.
Утім згадки місцевих старожилів свідчать про те, що останній Черкаський замок знаходився саме на місці сучасного Пагорбу Слави (Троїцького городища), розповів Дмитро Куштан. Додав, що про це також свідчать згадки істориків XIX – початку XX ст. таких як Іван Фундуклей, Лаврентій Похилевич, Олександр Олександрів.
"До того ж на плані міста 1800 року саме це городище позначено, як «замок, внутри оного строения, принадлежащие князя Сангушки экономии». Князь Дмитро Сангушко — останній черкаський староста за часів Речі Посполитої.
Рів з напільного боку замчища, позначений на карті, прослідковувався до середини XX ст. До того самого часу добре були помітні штучно ескарповані схили гори. Тобто, не викликає жодних сумнівів, що Черкаський замок (принаймні останній, польського часу) знаходився саме на цьому місці, де зараз знаходиться Пагорб Слави", — пояснив Дмитро Куштан.
Після спотворення реальної Замкової гори внаслідок спорудження меморіального комплексу у 1970-х років, довгий час черкаським замчищем вважався мис, де зараз розташований сквер імені Богдана Хмельницького (колишній Ленінського комсомолу).
"З одного боку це мало відволікти громадськість від факту руйнування неоціненної для історії міста пам'ятки археології та історії, з іншого боку – задовольнило власну концепцію місцевого архітектора-краєзнавця Сергія Реця, за якою замок мав знаходитися саме на цьому місці. Щоб закріпити це, за його ж проєктом у 1979 році тут встановили пам’ятний знак про перебування в Черкаському замку Богдана Хмельницького", – пояснив пан Дмитро.
«На цьому місці стояв замок, з якого Богдан Хмельницький 8 червня 1648 року надіслав у Москву листа з проханням про возз’єднання України з Росією» – ці слова викарбували на кам'яній брилі. Нині напис демонтували.
Будинок з привидом: про яке місце в Черкасах переказують легенди
Зі слів історика, такі дії не були випадковими:
"Таким чином маркувавши місце, десятиліттями містян переконували, що Замкова гора знаходилася саме тут, у сквері Хмельницького. Втім, нічого спільного із реальністю напис на пам'ятнику не мав: це стосується, як суті «возз’єднання», так і зв'язку цього місця з замком. Тож закономірно, що після початку масштабного вторгнення рашистів цей напис ліквідували – справедливість нарешті перемогла!"
Як засвідчують археологічні матеріали, тобто поширення пізньосередньовічного культурного шару, пояснив Дмитро Куштан, а також аналіз найдавніших картографічних планів міста кін. XVIII – початку XIX століть, на його території знаходилося принаймні два замчища: литовське та польське.
"Замок литовського часу (він же – найперший замок у Черкасах) розташовувався на Дзеленьгорі – на краю найбільш висунутого у бік Дніпра мису. Судячи зі старих планів міста та сучасної топографії, з напільного боку пролягав сухий рів. Рів «старого» замку – це сучасний узвіз Старособорний. Для «нового», перебудованого у 1549 році, спорудили інший рів – його залишки по узвозу Мисливському. Саме навколо Дзеленьгори концентруються археологічні матеріали, пов’язані із першими століттями історії міста (кінця XIV – XVI ст.). Нарешті тут (на місці сучасного Будинку природи) до середини XIX ст. знаходилася Миколаївська церква, яка як замкова згадується в Описі Черкаського замку 1552 р. Польський замок XVII – XVIII ст. (він же – не використаний литовський бастіонний «замок Ошпана» 2-ї половини XVI століття) знаходився на місці сучасного Пагорба Слави (колишнє Троїцьке городище або Замкова гора) – саме як колишній замок це місце значиться на старих планах міста. Він функціонував з 1637 р., коли старий литовський замок на Дзеленьгорі спалили поляки під час придушення чергового козацького повстання, і як міська фортеця проіснував до кінця XVIII століття.
І хоча сквер імені Богдана Хмельницького не має жодного відношення до черкаських замків й ніколи не був Замковою горою, а все-таки ця територія є важливою в історичному та археологічному відношенні, адже розташована в межі посаду пізньосередньовічного міста", – пояснив Дмитро Куштан.
Отже, зі слів історика, використання мікротопоніма "Замкова гора" до мису під сучасним сквером імені Богдана Хмельницького не має жодних історичних підстав. Натомість він коректний для інших двох черкаських пагорбів: сучасного Пагорба Слави та Дзеленьгори.
Що відомо
- Черка́ський за́мок — фортеця, збудована наприкінці XIV столітті, що була частиною оборонної смуги укріплень Великого князівства Литовського. За свою історію його кілька разів перебудовували, а одного разу він був відбудований на новому місці.
- Черкаський замок проіснував протягом чотирьох століть (до кін. XVIII ст.): спочатку, як прикордонний форпост, згодом, як міська фортеця, військово-адміністративний центр Черкаського староства. Конструкція замку була типовою для фортифікаційних споруд Центральної України — з землі та дерева.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
