Від 22 червня чотири області західної України охопили паводки. За словами урядовців, негода перевищила масштаби такого ж лиха від 2008 року. Велика вода зносила мости, розмивала дороги та топила будівлі. Мешканці кількох сіл залишилися відрізаними від цивілізації, а завдані збитки жителі регіону та місцева влада рахуватимуть ще довго. Експерти називають кілька причин затоплень, серед яких ― понаднормові опади, порушена система водовідведення та масштабна вирубка лісів у Карпатах. Суспільне розбиралося у передумовах лиха та розпитало експертів, як можна знизити ризики у майбутньому.
Непідвладні примхи погоди
За даними синоптиків та рятувальників, за три дні на території Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей випало до 70% місячної норми опадів, що спричинило потужні потоки, які на своєму шляху руйнували дамби, мости і переходи. Рівень річок піднявся вище норми, зокрема Дністер розлився майже на 7 метрів.
Так, у селі Зарічне у Стрийському районі Львівської області через сильні дощі вийшла з берегів річка Турянка. Рятувальники на човні запливали до входу в будинки, щоб допомогти місцевим жителям.
В Івано-Франківську ситуація була ще гіршою. Там 22 червня місячна норма дощу випала всього за півтори години. У Державній службі надзвичайних ситуацій оголосили про червоний рівень небезпеки. За три дні на території 15 адміністративних районів області затопило тисячі будинків, колодязів, підвалів та присадибних ділянок.
"Фактично, та норма опадів, яка випала за останні три дні, була в рази більшою, ніж може спожити цілий карпатський ліс, який не стримував ці потоки води. Це, напевно, питання вже більше до науки, як відбуваються трагедії, з чого вони беруться, які причини", - розповідав прем'єр Денис Шмигаль під час брифінгу 24 червня.
За словами синоптикині Наталки Діденко, на заході країни вже тривалий час ідуть сильні дощі, у зв’язку з чим ґрунт так сильно перенасичений вологою, що зриваються селеві потоки, річки виходять з берегів.
За даними Укргідрометцентру, 25-28 червня на рiчках басейну Прип`ятi очiкуються пiдйоми рiвнiв води на 0,1-0,7 м над рiвнями попередніх днів, та формування високого дощового паводку на Дністрі, Тисі і Пруті. Рятувальники очікують на підвищення рівнів води бiля міста Чоп на 1,2 -1,7м та попереджають про добiгання паводкової хвилi iз затопленням заплави, сільськогосподарських угiдь і часткове затоплення прирiчкової iнфраструктури.
За прогнозами синоптиків дощі та зливи триватимуть у західних регіонах України щонайменше до кінця червня.
Тропічний характер
Голова Закарпатського обласного центру з гідрометеорології Василь Манівчук каже, що останні повені, які є дуже близькими до масштабу нинішніх, востаннє спостерігалися на Закарпатті у 2008 році.
"Під час останньої декади ми фіксували перевищення опадів у три рази. Спочатку спостерігалися переважно грозові дощі, які випадали локально і не відходили далеко від норми. Під кінець другої декади і на початку третьої вже була величезна кількість опадів, якими були одночасно покриті майже 90% Рахівського району. 23 червня випало 44 мм, 35 мм з яких (тобто близько 70%) — за перші три години", — розповів Манівчук.
Він розповів, що опади не припинялися, були постійно, надзвичайно наповнюючи все водою, що перенаситило ґрунт вологою. Синоптик назвав опади "катастрофічними" і зазначив, що "інтенсивність була величезною по всій площі басейну".
Манівчук каже, що ті зливи, які спостерігалися на Закарпатті, мають тропічний характер, оскільки для цього регіону притаманна кількість опадів у 2 мм на годину, тоді як з 22 червня фіксували перевищення максимально допустимої норми у два, три та чотири рази. Експерт каже, що "не було жодних шансів уникнути паводку і затоплення територій".
Водночас ексміністр екології та природних ресурсів України (2016-2019) та співзасновник Українського фонду сталого розвитку Остап Семерак в ефірі Українського радіо зазначив, що "нинішня повінь однозначно стала більш руйнівною, аніж повінь 2008 року".
Причини паводків
Директор громадської організації "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць вважає, що головною причиною паводків може бути не лише найбільш обговорювана нині вирубка лісу, а й інші види впливу людини на природу.
"Я також схиляюся до думки, що, залежно від умов, вирубка лісу може бути основним чинником. Але у більшості випадків вона є поряд з іншими факторами. Це і неякісне будівництво лісових доріг, які є каналами для швидкого стікання води, це і відбір гравію, який руйнує річкову систему, а також руйнування і випалювання прирічкових ділянок, які сповільнюють паводки", ― зазначив Проць в ефірі Українського радіо.
Проць додав шкоду від повеней можна пов’язувати із забудовами річкових заплав.
"Однозначно, можна пов’язувати. Кожна громада має свою історичну пам'ять і знає, в яких місцях можна будувати будинки, а в яких ― ні. Багато сіл розширилося і вирішили будувати там, де нічого немає. Але у межах першої, а інколи й другої заплави абсолютно категорично не можна робити будь-яке будівництво. Ці території повинні зберігатися у природному або напівприродному стані", ― пояснив Проць.
Водночас Манівчук підкреслює, що, говорячи про причини паводків, не можна бути однобокими і казати, що лише щось одне призвело до таких наслідків.
"Не можна бути однобокими: заявляти, що причини виключно у вирубці лісів і все. Це все однобока позиція. Є низка проблема, не лише в кількості лісу, який вирубали, але і в низькоякісному веденні лісового господарювання", — каже експерт.
За його словами, коли відбувається несанкціонована вирубка дерев, залишається велика кількість обрізків, які не прибирають. Натомість вони потрапляють у річкові русла, засмічують їх, після чого вода виходить на дороги і підтоплює господарства і дороги. Те ж саме стосується і побутового сміття, яке залишають люди у водоймах.
"Але у першу чергу, ми маємо надзвичайну кількість опадів. Не може влізти в таке вузьке русло така величезна кількість води, це просто фізично неможливо", — підкреслює синоптик.
Він зазначив, що причиною повеней є також приватне будівництво біля річок, оскільки таким чином у водойм забирають природні заплавні території, які у першу чергу страждають від людського втручання.
Крім того, ексміністр екології Семерак звернув увагу, що причиною таких опадів також є зміни клімату.
"Ті опади, які ми спостерігаємо у надмірних кількостях, це є наслідком зміни клімату. Клімат змінюється від діяльності людини і від збільшення вмісту вуглецю в атмосфері", — сказав Семерак в ефірі Українського радіо.
Запобіжники на майбутнє
Богдан Проць каже, що якби виконувалися державні програми із захисту басейнів річок проти паводків, будувалася якісна інфраструктура, мости і дамби, то "наслідки впливу були б значно меншими"
"Ми тільки на самому початку, але у правильному напрямку у виробленні басейнового підходу. Але, наприклад, американська система працює років на 50 вперед. У них на підставі басейну всі організації підпорядковані вирішенню питань у межах басейну. У нас поки що є окремі структури, які не володіють повноцінними функціями для його вирішення. Але не потрібно шукати простих і швидких рішень. Не можна сказати, що це питання ми можемо вирішити за рік чи за два. Це складна робота протягом тривалого періоду", ― сказав він і звернув увагу, що "у міжповеневий період про паводки не говорять, а говорять лише тоді, коли це все стається".
За словами ексміністра Семерака, щоб протистояти катастрофічним наслідкам у майбутньому, "потрібно переглянути всі вимоги до інфраструктури, вимоги щодо планування дій ліквідації чи запобігання таких руйнівних наслідків".
"Відповідно, це нові підходи до інфраструктури, нові проекти, які потрібно використовувати під час будівництва доріг, під час берегоукріплення та будівництва житла", — сказав Семерак.
Він додав, що дуже багато тих будинків, які підтоплюються сьогодні на Прикарпатті, побудовані з порушеннями норм і прогнозування, наскільки будівництву житла в таких місцевостях може загрожувати велика вода.
