"Український мартиролог ХХ століття" - проєкт, до якого внесли імена понад ста тисяч репресованих українців. Всього планують розповісти про понад пів мільйона громадян, які потрапили під репресії з 20-х до 50-х років минулого століття. Про це в ефірі Українському радіо "Полтава" розповів начальник відділу інформації та використання документів держархіву Полтавської області Тарас Пустовіт.
За словами Тараса Пустовіта, централізованою базою про репресованих держархів почав займатися із 2006 року.
"У даному випадку під мартирологом ми розуміємо базу даних про людей, репресованих і які загинули у в’язницях або у таборах. За СРСР мова про оприлюднення даних не йшла, але з початку 90-х років громадяни почали активно цікавитися своїми родичами, які були безпідставно репресовані. Системності у такій роботі не було, і кожен архів складав таку базу на свій розсуд"
Якщо за СРСР оприлюдненню імен репресованих українців протидіяла тоталітарна система, то в Україні на заваді історикам і архівістам стало законодавство, яке загальмувало процес.
"Коли вийшов Закон «Про захист персональних даних», робота щодо форсування списків репресованих призупинилася. Ми були в розгубленості і не знали, як діяти далі. І лише після того, як у 2015 році вийшов закон про декомунізацію, було визначено термін «репресивних органів влади». Тому та інформація, яка міститься у фондах репресивних органів влади, не може бути персональними даними. Тому відкрилася можливість далі продовжувати цю роботу"
База даних "Український мартиролог ХХ століття" функціонує на сайті Державної архівної служби за посиланням: https://archives.gov.ua/um.php. Нині там 110 370 позицій. Є справи щодо однієї людини, є щодо кількох, розповів Тарас Пустовіт.
"Ми збираємо такі відомості. Портрет, якщо є. Але це велика рідкість, щоб в кримінальній справі збереглася світлина, як правило, це одна світлина на сотню справ. Далі – прізвище, ім’я та по-батькові, це важливо для швидкого пошуку. Також національність, рік народження, соціальне походження, дата арешту, стаття, за якою ув’язнений, дата реабілітації і дата смерті. За цими даними ви можете знайти родича. Але база постійно поповнюється, і якщо не знайшли сьогодні, то можете знайти за кілька місяців. По Україні має бути десь пів мільйона осіб в переліку"
Під час дослідження кримінальних справ і внесення даних до "Українського мартирологу ХХ століття" історики і архівісти опрацювали тисячі справ громадян.
"Мене вразила історія однієї жінки – Медяник Олена Тарасівна, 58 років. Її розкуркулили. У документах так і пишуть: «куркулька». Вислали на Донбас, вона там відбула певний термін, повернулася у рідне село і на своїй садибі різала колоски. Піймали її і «припаяли» сім років заслання. Отакі історії настільки вражають… Дуже багато історій, коли людей засуджували за участь у «Просвіті» під час Другої світової війни, людина поширювала анекдоти, висловлювала сумніви щодо виконання плану, говорила про голод, про виборчу систему"
Слухайте інтерв’ю із начальником відділу інформації та використання документів державного архіву полтавської області Тарасом Пустовітом за посиланням.
Читайте також
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
