В Centrum Kultury польського міста Люблін відкрилася виставка фотографів із Житомирщини із назвою "Біль війни. Житомирщина 2022". В рамках етеру на Українському радіо Житомир ведуча Наталка Кулініч поспілкувалася з організаторами виставки і з автором частини світлин, фотокором, акредитованим від ЗСУ, Денисом Моцним. Сам Денис із Бердичева, а ще один співавтор фотовиставки Леонід Шевчук – із Житомира.
Денис каже, що світлини з експозиції зроблені одразу після деокупації північних районів Житомирщини. Знімати він почав на початку квітня 2022 року, щойно російські військові відступили з території Малинщини та Київщини.
"Хоча вони ще трошки на Київщині були. Якраз цей момент і відображений на світлинах виставки. Кропивня, Олива, Кухарі, Малин, Зарудня – це якраз ті території, де наші військові чинили опір російським військовим, якраз такі найгарячіші точки. Те, що я запам’ятав так дуже чітко – це два кратери метрів п'ятнадцять завглибшки. Кажуть, що це була бомба вагою понад тонну. Вона впала серед лісопосадки і дерева відлетіли буквально на кілометр. Передати увесь біль тих місцевостей, де я був і знімав, неможливо. Мені доводилося спілкуватися з кількома людьми, які там лишилися і не виїхали. Запитую їх: "Що ви відчули, що ви пережили?", а вони просто стоять і дивляться на мене, і в очах читаєш їхній біль. Чесно кажучи, я себе якось всередині переламую і йду фотографую, бо розумію, що це треба фіксувати. Це треба показувати людям, які не дотичні до війни, щоб вони це бачили, відчули, можливо, якось долучилися. В цьому якраз і суть. Якщо ми не будемо це робити, то про це не будуть знати, а якщо не будуть знати, то ніхто не буде і допомагати. Тільки спільними зусиллями, спільною працею ми можемо війну завершити. Чим швидше ми об'єднаємося і чим швидше це вирішимо – тим швидше наступить мир", – каже фотограф.
Ініціювали виставку депутатська група "Рівні можливості" в Житомирській обласній раді і її голова Людмила Кицак та Оксана Давиденко – голова житомирської громадської організації "Скриня корисних справ". Оксана Давиденко, яка евакуювалася до Любліна у березні 2022 року, налагодила співпрацю з люблінськими депутатками-волонтерками Маєю Забровскою та Монікою Квятковскою і Центром культури в Любліні.
"Допомогу Любліна нам важко переоцінити, – каже Оксана Давиденко. – Будемо щирі, поляки знаходяться поруч із нами, вони розуміють нас дуже близько. Але чим далі на захід – тим менше люди відчувають оце потрясіння, цю гуманітарну катастрофу. І тому нам дуже хотілося в рамках взаємодії та співпраці знайти таку форму роботи і такий фокус, щоб люди могли на власні очі побачити, що відбувається. Пані Людмила Кицак приїхала в Люблін і ми напрацювали певний план дій. Культура посідала в ньому важливе місце. Ми розуміли, що культура – це той чинник, який може найкраще показати оцей такий чуттєвий бік того, що відбувається. Статистичні дані безперечно відображаються в якихось звітах, в роботі якихось міжнародних інституцій, але коли треба передати відчуття, краще про це скаже мистецтво: поезія, фотомистецтво, картини".
Фотовиставка в одній з галерей Центру культури в Любліні триватиме до 24-го березня.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
