Житомирська журналістка Тетяна Хмель у 2013 році, будучи студенткою другого курсу Житомирського держуніверситету імені Івана Франка, з першого дня Євромайдану стала його активною учасницею. Згадуючи події тих часів, Тетяна розповіла, якого тиску зазнала з боку свого оточення і як події Майдану вплинули на її подальше життя.
За словами Тетяни Хмель, стояла вона тоді на Майдані не стільки за Європу, скільки за можливість жити у вільній Україні.
"Мені вже не було різниці буду я в Європі, частиною Європейського союзу чи ні, але я точно знала, що хочу бути частиною вільної України, незалежної від Росії", – говорить Тетяна.
Разом з іншими житомирянами Тетяна Хмель їздила на Майдан у Київ. Напередодні першого розгону мітингувальників дівчину вмовили поїхати назад в Житомир. Як виявилося, за 20 хвилин по тому "беркутівці" почали штурм.
"До мене прибігла Юля Чепюк і каже: "Ні, я тебе одну тут не залишу, ти тут нікого не знаєш – ти їдеш з нами". Я тоді вмовила їх ще трохи постояти і ми застали як "Беркут" перший раз почав іти до Майдану. Вони не були агресивними, просто йшли колоною. Їм проскандували, щоб вони йшли, і вони пішли. Ми тоді вже вчергове подумали, що тепер точно нічого не буде і поїхали. А через 20 хвилин розпочався наступ на Майдан і його розгін", – розповідає Тетяна.
Через свою позицію та активну участь у Євромайдані Тетяна мала проблеми в університеті.
"Мені забороняли ходити (на Майдан – ред.). Нас було небагато таких, хто ходив, більшість все-таки приходили на пари. Тому мені влаштовували бойкот мої одногрупники, викладачі не хотіли закривати сесію. Мене принижували, мені погрожували виключенням із університету. Просили "одуматися", – каже Тетяна.
Попри це, на житомирському Майдані вона не пропускала жодного віче. Ці події, каже, змінили її життя.
"Насправді я стала дорослою саме тієї зими. До того я була абсолютно дитиною. Тоді мені було важливо усвідомити, в якій країні я живу, хто я така є і куди я маю рухатися. Тому я ні про що не шкодую. І кожна смерть, кожен Герой Небесної Сотні загинув недаремно. Не можна сказати, що ми чогось не зробили", – говорить Тетяна.
З початком російсько-української війни Тетяна, як журналістка, неодноразово працювала в зоні бойових дій. Там і зустріла свого майбутнього чоловіка. Він воює з 2015 року і зараз триває вже їхня спільна боротьба за вільну Україну.
"Боротьба триває, – каже Тетяна. – За цей час я встигла познайомитися на передовій зі своїм майбутнім чоловіком. Ми одружилися, будували плани, але Росія знову прийшла – тепер уже з повномасштабним вторгненням – і забрала його в мене на війну. Тепер він вже більше року на сході захищає нас".
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
