Село Грушківка у Холодному Яру. На місцевому цвинтарі – український прапор біля однієї з могил. Тут знайшов свій останній спочинок Герой Небесної Сотні Максим Горошишин.
Максим був найменшою – восьмою – дитиною в сім'ї. Любив життя і Україну. Працював у Києві, втім, не забував і про своє село на Черкащині. Після отруєння газом у 2014-му, маючи пневмонію, у холоднечу стояв на Майдані.
Народився Максим 14 квітня 1989 року у селі Басань Запорізької області у багатодітній родині переселенців з Молдови. Деякий час жив в інтернаті у місті Токмак, потому – у селі Хліборобне Запорізької області. З часом родина переїхала до села Грушківка, на Черкащину. У пошуках роботи потрапив до Києва.
На стіні у будинку сестри Максима Лілії Горошишиної — календар за 2015 рік. Його, зазначила вона, не знімає й донині. Там — фотографія брата та вся Небесна Сотня.
"Поряд — фото тих, із ким він був на Майдані", — пояснила вона.
У Києві, зі слів пані Лілії, Максим працював. Мав мрію стати дизайнером, однак насамперед намагався заробити, аби допомагати родині:
"Хорошим був. Працював, мамі допомагав, моїм дітям, поки я працювала за кордоном. Він був талановитим, дуже любив малювати, займався бальними танцями. Не пив, не курив, мав загострене почуття справедливості. Хотів заробити собі на будинок. А ще дуже любив Україну".
Своїх дітей Максим не мав. Однак, розповіла Лілія, постійно допомагав її дітям, був для них прикладом.
Він і тепер би пішов воювати з ворогом, якби був живий, вважає жінка.
"Звісно, пішов би. Я за ним сумую. Не вистачає його, немає кому мені допомагати", – додала вона.
Те, що Максим був як батько для племінників, підтвердив і староста Грушківки Ігор Внуков:
"Він, можна сказати, їх виглядів: і в школу водив, і на дитячий майданчик".
Про вчинок Максима він каже так: "ішов відстоювати майбутнє України":
"Холодний Яр споконвіку був територією визвольного духу. І це передається з покоління у покоління. Жителі нашого села беруть участь брали активну участь у Революції Гідності. Максим мій ровесник, я його пам'ятаю давно. Ну у нас був такий собі рух – ми розчищали ставки. І він постійно був у нашій команді однодумців, які брали участь у розбудові села. І на Майдан через це пішов – бо був за справедливість. Такі як він не дали повністю узурпувати владу в Україні".
Якби тоді Майдан не переміг, то Україна зараз була б як Білорусь – зі своїм диктатором, вважає заступник міського голови Кам'янської громади Олександр Потапенко.
"Це була б держава зі своїм маріонетковим режимом. Саме хлопці з Майдану дали поштовх до віри у свої сили, у свою, українську самобутність", – зазначив він.
Про свою участь у Майдані, пригадала сестра Лілія, Максим ні їй, ні мамі практично нічого не розповідав:
"Я нічого не знала. Мама теж не знала. І вже потім нам подзвонили, сказали, що він у лікарні".
Станіслав Щербушенко теж тоді брав участь у акціях протесту в столиці. Максима особисто не знав, однак вважає його своїм однодумцем:
"Подвиг Небесної Сотні – це один із прикладів нашої боротьби за незалежність. Ми тоді не розуміли, наскільки нерівні сили, а просто добивалися свого – справедливості й вільного життя у нашій державі".
Разом із земляками чоловік щороку вшановує пам'ять загиблих побратимів. Навідуються і на могилу Максима, де викарбувані слова "Герої не вмирають".
Дні для протестувальників тоді були тяжкі, пригадав він:
"Були сутички. Майдан постійно горів – як не справа, то зліва. Коли я почув, що побили студентів, то це вже була переповнена чаша терпіння. Ми просто їхали і жили там. Їхали для того, щоб змінити це життя в кращий бік. Так, багато розмов було, що це проплачено – ні, нікому не вірте. Це все свої, все за своє. Їхали, йшли. Може, хтось думає, що легко було їхати? Ночами тікали, грядками йшли, щоб вийти – поліція оточувала".
В одній із сутичок з силовиками Максим отруївся шкідливими газами. Далі була пневмонія. 19 лютого 2014 року 24-річного хлопця не стало.
Нині іменем Максима Горошишина названа одна із вулиць села. А 21 листопада 2014 йому посмертно надали звання Героя України.
Що відомо
- День пам'яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно відповідно до указу президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні". Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні. Цього дня у середмісті української столиці загинули та дістали смертельні поранення 48 учасників протесту. Ця дата стала переломною у ході подій Революції гідності.
- Усього Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, з різних куточків України та з-за кордону. Найстаршому з Героїв – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – 17.
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України