Волонтерський осередок для допомоги оборонцям створили дружини військовослужбовців Роксолана, Людмила та Лариса у Джуринській громаді на Вінниччині. Організовують збір гумдопомоги, плетуть сітки, виготовляють маскувальні сітки, окопні свічки, флісові шапки та маскувальні костюми.
Працюють із вересня, розповідає Суспільному Роксолана Михайлина. Починали із плетіння маскувальних сіток. За 5 місяців таких виготовили понад 60.
"Після 24 лютого усі активно кинулися допомагати. Але поступово ця хвиля пішла на спад, ентузіазм зник. Тому вирішили почати робити щось від себе. Не було ні грошей, нічого. Коли оголосили, що збираємося плести маскувальні сітки, люди почали зносити білу тканину, простині, підковдри. Ми їх фарбували у зеленій горіховій шкарлупі, щоб набули коричневого кольору. Потім різали на смужки і виплітали сітки. Волонтери із Шаргорода допомогли із основою для сіток, навчили як плести, з чого почати", — говорить Роксолана Михайлина.
Із того часу жінки фактично щодня збираються в центрі села у приміщенні, яке належить Людмилі. Поступово об'єднали навколо себе й інших мешканців.
"Люди побачили, що це дійсно усе для військових. Приємно, що нам вірять. Починали працювати ми втрьох , а зараз нас вже велика волонтерська сім'я. Ми цінуємо кожного, бо це усе завдяки допомозі небайдужих односельчани, усе завдяки людям, як ідуть до нас. Є жінка, яка вирізає картон і формує його в баночки. Інша жінка удома заливає їх воском. У свої робочі перерви долучаються працівники дитсадка, який розташований поруч. Ті, хто працює в будні, приходять у вихідні", — каже Роксолана.
"Підприємство із Хмельницького, яке шиє форму для ЗСУ, передає шматочки флісу. Наші майстрині складають їх до купи та шиють теплі двошарові шапки, які дуже подобаються військовим. Також меценати, допомагають закуповувати пофарбоване у піксель агроволокно різних відтінків: тепла весна, холодна осінь, зима. Одна людина робить викрійки, передає трьом швеям. Вони у свою чергу їх зшивають у маскувальні халати . Вони легкі, з капюшонами, швидко висихають, допомагають злитися з місцевістю".
Наразі жінки також допомагають формувати гумвантажі для військових.
"Звертаються волонтери, які возять допомогу на різні напрямки. І ми наповнюємо ці автомобілі. Оголошуємо збір, люди долучаються, приносять речі, продукти. Ми все фасуємо, підписуємо, важимо. Потім отримуємо звіт і бачимо, куди це всі потрапило. Останній раз зібрали десь півтори тонни. Люди з усього села й навколишніх сіл. Люди наготували і холодець, і млинці з м'ясом, вареники з різними начинками, навіть шуба була. Чотири великих ящики з домашньою випічкою", — розповідає волонтерка.
Із першим снігом з'явилися замовлення на сітки білого кольору.
До нас навіть приїжджають захисники з навколишніх сіл. Запитують чи можемо допомогти одягом, сітками чи іншими речами. Якщо є запити, також відправляємо посилки поштою за власний ранок. Нам говорять, наприклад, потрібна сітка під сніг такого-то розміру. І починається робота. Сітки потрібні постійно. В один день може не бути запитів, а наступного телефонують і просять кілька штук різних розмірів. Бувають дні, що за день від 8 до 5 вечора сітка виходить за день".
"Війна по всій території України, а не лише на лініях зіткнення. Навіть, у нашому селі, де навіть немає оповіщення про повітряну тривогу, люди, здавалося б звикли. Але до цього нереально звикнути. Потрібен від кожного якийсь рух. І не думати, що хтось допоможе, але не я", — каже Роксолана.
Читайте також
- "На ліквідацію цілі є 3-4 секунди", — зенітник Михайло Жилін про роботу ППО на Вінниччині
- "Воюємо за нащадків: на якій мові говоритимуть, який світогляд матимуть", — оборонець на псевдо "Бугор" про службу в ЗСУ