“Що не змінюється — це артилерійські обстріли” - так про дев’ятирічну війну з росіянами каже снайпер на позивний “Фокс”. Вперше чоловік став на захист батьківщини у 2016 році, тоді воював у Авдіївці, нині ж боронить Запорізький напрямок.
За освітою інженер-механік, за професією веброзробник, нині — снайпер. Військовослужбовець на позивний “Фокс” родом з Лисичанська.
"Перший мій контракт був з 2016 по 2019 рік, в Десантно-штурмових військах. Коли почалось вже повномасштабне вторгнення, з 25 лютого я долучився до лав ТРО в Харкові. Бо з Харкова вже майже не було можливості поїхати в Житомир, до моєї бригади. Комбат, який зараз в нас тут командир, він був начальником штабу в одному з Харківських батальйонів. Він перевівся на підвищення і з часом перетягнув нас до себе", - каже чоловік.
Снайперській справі “Фокс” вчився в інструкторів НАТО, у 2017-му. Тоді фахівці з Польщі, США та Канади приїжджали до Львівської області. Чоловік каже, аби вистежити окупанта, доводиться годинами лежати в багнюці, під пекельним сонцем, під дощами, або в сильний мороз. Втім, до цього звик.
Гвинтівку “Фоксу” подарував побратим, який купляв її власним коштом. За допомогою тепловізійного прицілу на зброї не лише спостерігає за ворогом, але й знімає відео. Деякі з записів викладає в соцмережі.
"Найголовніша причина, чому ми ведемо відеозапис — це підтвердження ліквідації. Але трапляються такі прикольні моменти, коли тваринка якась підбіжить, ми знімемо, там лисичка, зайчик".
Під час спроб наступу ворог використовує розповсюджену тактику, спочатку йде важка техніка за нею піхота — розповідає “Фокс”. В пригоді, за словами чоловіка, стає західне озброєння.
"Навіть ця гвинтівка американська, приціл американський. Але це все куплено волонтерами. Що зі стрілкового озброєння, наприклад наш взвод укомплектований польськими автоматами “ГРОТ”, це під калібр 5,56. Ну, в порівнянні з АК, особливо якщо ці старенькі 90-х років, які без "обвісів", без нічого, то це інший рівень взагалі".
“Фокс” зізнається, ненависть до ворога щоразу спалахує з новою силою після кожної новини про зруйновані будинки цивільних. Триматися допомагає підтримка рідних та близьких.
"Це рідні, це друзі. Бували такі випадки коли ми вже не вивозимо щось купити, треба допомога друзів, ми відкриваємо збір, і він за пів години закривається. І оп, оп, і ми купили вже машину".
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber