Про те, яких проблем додав карантин запорізьким родинам та які проблеми викрив, у Всесвітній день батьків і День захисту дітей обговорювали в студії програми “Між нами” Українського радіо Запоріжжя з Наталією Сиворакшою, очільницею служби у справах дітей ЗМР та Юлією Павловою, багатодітною мамою.
Зазвичай в поле зору Служби захисту прав дитини потрапляють сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах. Особливо актуальним це стало в умовах карантину, коли батьки залишилися без заробітку, розповіла Наталія Сиворакша:
“Виникла потреба в елементарно продуктових наборах, тому зараз ми об’єдналися з благодійними фондами та громадськими організаціями, щоб вони допомогли нам у придбанні продуктових наборів. Ну і звичайно, антисептиків і масок.”
Служба у справах дітей працює з випадками, коли порушуються права дитини - здійснюється насильство над дитиною, не тільки фізичне, а й економічне, психологічне. Таким сім’ям намагаються надати психологічну підтримку. Дійсно багато родин опинилися “закритими на дистанційному навчанні”, було велике навантаження як на батьків, так і на дітей. Пані Наталія розповіла, що вони навіть отримували повідомлення з школи, що дитина не виконує завдання дистанційно. Тоді Служба навідувалася в цю родину, щоб з’ясувати, через які обставини склалася така ситуація.
“Ми вдячні нашим громадянам небайдужим, які хоч анонімно, але кажуть, що в сім’ї щось негаразд і ми тоді виїжаємо.Також пильнують медичні працівники - за щепленнями, за станом дитини, коли її приводять батьки. Якщо вони щось запідозрили, то можуть повідомити. І також пильнують наші вчителі, не зважаючи на те, що навчання було дистанційним, був контакт із ними і в разі якихось підозр, вони також нам повідомляли.”
Служба захисту дітей особливо пильнує за прийомними родинами, дитячими будинками сімейного типу, усиновлювачами. Юлія Павлова - мати 10 дітей, 4 біологічних та 6 прийомних. На питання про те, чи часто відвідує їхню родину служба та чи отримують вони допомогу, розповідає:
“В нас є соціальний провідник - спеціаліст із центру соціальних служб, з яким ми підтримуємо постійний зв’язок. Що стосується допомоги - ми як будинок сімейного типу отримуємо фінансове забезпечення на всіх прийомних дітей від держави. Також отримуємо від міста підтримку на кожну прийомну дитину. А ще ми індивідуально спілкуємося зі службою у справах захисту дітей, отримуємо від них також маленькі приємності.”
Проблеми прийомних і біологічних дітей - чи є різниця
Попри те, що навчальний рік закінчився, гості студії розказали, що карантин викрив важливу проблему пов’язану з навчанням. Справа в тому, що в прийомну родину діти приходять зі своїм багажем знань, який вони отримували або не отримували в своїй біологічній родині, а потім в інтернаті. І таким дітям складно інтегруватися в шкільну систему освіти та складно триматися на одному рівні зі своїми однолітками. Через це у дитини виникає соціальний дисбаланс, вона закривається. І далі це відображається на стосунках з дитиною в родині.
Як розповідає Наталія Сиворакша, до них у Службу захисту дітей часто приходять батьки, готові написати заяву та віддати дитину знову до інтернату. Тому вони активно спілкуються з родинами, психологами, класними керівниками, щоб збалансувати життя дитини, нормалізувати її стосунки з прийомними батьками .
Також, як зазначає Юлія Павлова, дуже важливою є робота з вчителями та адміністраціями шкіл, щоб вони з розумінням ставилися до такого “багажу знань” дитини. Адже, в багатьох школах міста навчаються прийомні діти, діти з родин у складних життєвих обставинах і вимоги до них такі ж самі, як до дітей, що виховуються в благополучних сім’ях.
"Я можу як мама на свою біологічну дитину, наприклад, щодо дистанційного навчання можу натиснути та вимагати результату. А ось по відношенню до своєї прийомної дитини я не можу використовувати такий метод. Бо в нас формуються близькість, ми кожен зі своєї сторони докладаємо багато зусиль, вертаємось, так би мовити, в перинатальний період, і вибудовуємо цю платформу, базис відносин. День за днем, цеглинку за цеглинкою. І якщо я буду вимагати з неї якогось результату умовно щодо математики, то ця близькість може зруйнуватися."
Психологічна допомога потрібна більше дітям чи батькам?
“Моє особисте враження, що батькам. Бо вони приділяють увагу переважно матеріальній складовій у вихованні дитини. А дітям не вистачає любові, розуміння, спілкування. Треба обов’язково спілкуватися з дітьми, чути їх і вони тоді розкриваються”, - порадила очільниця служби у справах дітей ЗМР Наталія Сиворакша .
А багатодітна мама Юлія Павлова підтвердила, що психологічна допомога дійсно потрібна як батькам біологічних дітей, так і прийомним батькам. Особливо прийомним. Життєво необхідним для них є психологічний супровід. Щоб психолог відслідковував рівень вигорання і міг вчасно допомогти. Адже бути такими батьками - це робота 24/7, яка потребує високої самовіддачі.
