Батьки та діти. Життя на карантині додало роботи Службі захисту дітей

Батьки та діти. Життя на карантині додало роботи Службі захисту дітей

Батьки та діти. Життя на карантині додало роботи Службі захисту дітей ілюстративне

Про те, яких проблем додав карантин запорізьким родинам та які проблеми викрив, у Всесвітній день батьків і День захисту дітей обговорювали в студії програми “Між нами” Українського радіо Запоріжжя з Наталією Сиворакшою, очільницею служби у справах дітей ЗМР та Юлією Павловою, багатодітною мамою.

Зазвичай в поле зору Служби захисту прав дитини потрапляють сім’ї, які опинилися в складних життєвих обставинах. Особливо актуальним це стало в умовах карантину, коли батьки залишилися без заробітку, розповіла Наталія Сиворакша:

“Виникла потреба в елементарно продуктових наборах, тому зараз ми об’єдналися з благодійними фондами та громадськими організаціями, щоб вони допомогли нам у придбанні продуктових наборів. Ну і звичайно, антисептиків і масок.”

Служба у справах дітей працює з випадками, коли порушуються права дитини - здійснюється насильство над дитиною, не тільки фізичне, а й економічне, психологічне. Таким сім’ям намагаються надати психологічну підтримку. Дійсно багато родин опинилися “закритими на дистанційному навчанні”, було велике навантаження як на батьків, так і на дітей. Пані Наталія розповіла, що вони навіть отримували повідомлення з школи, що дитина не виконує завдання дистанційно. Тоді Служба навідувалася в цю родину, щоб з’ясувати, через які обставини склалася така ситуація.

“Ми вдячні нашим громадянам небайдужим, які хоч анонімно, але кажуть, що в сім’ї щось негаразд і ми тоді виїжаємо.Також пильнують медичні працівники - за щепленнями, за станом дитини, коли її приводять батьки. Якщо вони щось запідозрили, то можуть повідомити. І також пильнують наші вчителі, не зважаючи на те, що навчання було дистанційним, був контакт із ними і в разі якихось підозр, вони також нам повідомляли.”

Служба захисту дітей особливо пильнує за прийомними родинами, дитячими будинками сімейного типу, усиновлювачами. Юлія Павлова - мати 10 дітей, 4 біологічних та 6 прийомних. На питання про те, чи часто відвідує їхню родину служба та чи отримують вони допомогу, розповідає:

“В нас є соціальний провідник - спеціаліст із центру соціальних служб, з яким ми підтримуємо постійний зв’язок. Що стосується допомоги - ми як будинок сімейного типу отримуємо фінансове забезпечення на всіх прийомних дітей від держави. Також отримуємо від міста підтримку на кожну прийомну дитину. А ще ми індивідуально спілкуємося зі службою у справах захисту дітей, отримуємо від них також маленькі приємності.”

Проблеми прийомних і біологічних дітей - чи є різниця

Попри те, що навчальний рік закінчився, гості студії розказали, що карантин викрив важливу проблему пов’язану з навчанням. Справа в тому, що в прийомну родину діти приходять зі своїм багажем знань, який вони отримували або не отримували в своїй біологічній родині, а потім в інтернаті. І таким дітям складно інтегруватися в шкільну систему освіти та складно триматися на одному рівні зі своїми однолітками. Через це у дитини виникає соціальний дисбаланс, вона закривається. І далі це відображається на стосунках з дитиною в родині.

Як розповідає Наталія Сиворакша, до них у Службу захисту дітей часто приходять батьки, готові написати заяву та віддати дитину знову до інтернату. Тому вони активно спілкуються з родинами, психологами, класними керівниками, щоб збалансувати життя дитини, нормалізувати її стосунки з прийомними батьками .

Також, як зазначає Юлія Павлова, дуже важливою є робота з вчителями та адміністраціями шкіл, щоб вони з розумінням ставилися до такого “багажу знань” дитини. Адже, в багатьох школах міста навчаються прийомні діти, діти з родин у складних життєвих обставинах і вимоги до них такі ж самі, як до дітей, що виховуються в благополучних сім’ях.

"Я можу як мама на свою біологічну дитину, наприклад, щодо дистанційного навчання можу натиснути та вимагати результату. А ось по відношенню до своєї прийомної дитини я не можу використовувати такий метод. Бо в нас формуються близькість, ми кожен зі своєї сторони докладаємо багато зусиль, вертаємось, так би мовити, в перинатальний період, і вибудовуємо цю платформу, базис відносин. День за днем, цеглинку за цеглинкою. І якщо я буду вимагати з неї якогось результату умовно щодо математики, то ця близькість може зруйнуватися."

Психологічна допомога потрібна більше дітям чи батькам?

“Моє особисте враження, що батькам. Бо вони приділяють увагу переважно матеріальній складовій у вихованні дитини. А дітям не вистачає любові, розуміння, спілкування. Треба обов’язково спілкуватися з дітьми, чути їх і вони тоді розкриваються”, - порадила очільниця служби у справах дітей ЗМР Наталія Сиворакша .

А багатодітна мама Юлія Павлова підтвердила, що психологічна допомога дійсно потрібна як батькам біологічних дітей, так і прийомним батькам. Особливо прийомним. Життєво необхідним для них є психологічний супровід. Щоб психолог відслідковував рівень вигорання і міг вчасно допомогти. Адже бути такими батьками - це робота 24/7, яка потребує високої самовіддачі.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди